Хрульов Андрій Васильович

Андрій Васильович Хрульов
рос. Андрей Васильевич Хрулёв
Народження	18 (30) вересня 1892(1892-09-30) с. Велика Олександрівка (Ямбурзький повіт Санкт-Петербурзької губернії Російської імперії)
Смерть	9 червня 1962(1962-06-09) (69 років) Москва
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна	Російська імперія →  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	Інтендантська служба
Роки служби	1918—1951
Партія	КПРС
Звання	Генерал армії
Командування	Rear servicesd
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна
Нагороди	Нагороди інших країн Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня
Хрульов Андрій Васильович у Вікісховищі

Андрій Васильович Хрульов (18 (30) вересня 1892(18920930) —9 червня 1962) — радянський військовий і державний діяч, генерал армії (1943). У 1943—1946 роках начальник тилу Радянської Армії, одночасно (у 1942 —1943 роках) був народним комісаром шляхів сполучення СРСР. Після звільнення з лав Збройних Сил на керівних посадах будівельних, автомобільних та промислових міністерств СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис

Народився в с. Велика Александровка Ямбурзького повіту Санкт-Петербурзької губернії Російської імперії (тепер Кінгісеппський район Ленінградської обл. РФ) у родині коваля. 1903 року закінчив земську школу та подався на заробітки до Санкт-Петербургу. Революційні події застали його у Петрограді.

Член КПРС з 1918 року.

У Радянській Армії з 1918 року. Учасник Жовтневого перевороту в Петрограді і громадянської війни (був військовим комісаром 11-ї кавалерійської дивізії 1-ї Кінної армії).

З 1921 р. на посадах комісара полку, дивізії.

У 1925 р. закінчив Вищі військово-політичні академічні курси вищого політскладу РСЧА.

В 1928-30 роках заступник начальника політуправління Московського військового округу.

З 1930 по 1936 рік начальник Центрального військово-фінансового управління РСЧА. У листопаді 1935 р. отримує позачаргове звання корпусного комісара.

Від серпня 1936 року начальник будівельно-квартирного управління Наркомату оборони СРСР. З травня 1936 — вже начальник військово-будівельного управління Київського військового округу.

З жовтня 1939 року на посаді начальника Управління постачань РСЧА.

По результатам Зимової війни СРСР проти Фінляндії, з не виправдано великими військовими втратами для Червоної армії, постало питання про неналежну тилову роботу у військах. Для виправленя ситуації, в 1940 році, керівництвом РСЧА було прийнято рішення створення Головного інтендантського управління РСЧА, першим очільником якого став А.В. Хрульов. Уцьому ж році отримує звання генерал-лейтенанта інтендантської служби.

Після початку німецько-радянської війни в серпні 1941 року призначений заступником наркома оборони і начальником Головного управління тилу. Одночасно з березня 1942 по лютий 1943 року нарком шляхів сполучення СРСР, а з травня 1943 року начальник Головного управління тилу Радянської Армії. В листопаді 1942 року також отримує позачергове військове звання генерал-полковник інтендантської служби.

У 1943 р. отримує звання Генерала армії.

З 1946 р. начальник тилу Збройних сил СРСР і заступник міністра Збройних сил СРСР по тилу.

У 1946-59 роках був депутатом Верховної Ради СРСР.

Під час проведення чистки вищого комскладу в Збройних Силах в 1951 році знятий зі своєї посади. Після звільнення з лав Збройних Сил переведений на цивільні посади заступником міністра промисловості будівельних матеріалів СРСР. Потім заступник міністра автомобільного транспорту і шосейних доріг СРСР (1953-56), ще пізніше заступник міністра будівництва СРСР (1956-57).

З 1958 р. військовий інспектор-радник в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер 9 червня 1962 року. Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.

Нагороди

Нагороджений 2-а орденами Леніна, 4-а орденами Червоного Прапора, іншими орденами, 2-а орденами Суворова 1 ступеня, іноземними орденами та медалями.

Посилання

• УРЕ [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Біографічна інформація А.В.Хрульова на сайті «Хронос» [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Розгорнута біографія А.В.Хрульова на сайті міжнародного об'єднаного біографічного центру [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)