Хуан Рівера Сааведра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуан Рівера Сааведра
Ім'я при народженні ісп. Juan Rivera Saavedra
Народився 4 вересня 1930(1930-09-04)
Ліма, Перу
Помер 23 травня 2021(2021-05-23) (90 років)
Країна  Перу
Місце проживання Ліма
Діяльність письменник
Alma mater Національний університет Федеріко Вільярреаляd
Заклад Escuela Nacional Superior de Arte Dramáticod
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сааведра.

Хуан Рівера Сааведра (Ліма, 4 вересня 1930 — Ліма, 23 травня 2021[1]) — перуанський письменник, драматург і професор університету, автор понад 200 п'єс, які вважаються найпліднішим драматургом Перу. Він також є автором численних оповідань, текстів з історії перуанського театру та посібників з драматичного мистецтва.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Він закінчив навчання в Коледжі Богоматері Гваделупської; потім він вступив до Національного університету Федеріко Вільярреала, де почав вивчати драматургію, яку чергував з театральною групою Arte Histrión.[3]

У 1970 році він отримав стипендію Університетського театру Сан-Маркос для навчання на курсах авторства та театральної режисури в Аргентині.[3]

У 1981 році разом з Хорхе К'ярелла, Селесте Віале та Антоніо Агінага він заснував театральну групу «Алондра», в якій вони практикують експериментальний театр через колективну творчість з автором.[4]

Велика творча діяльність Рівери Сааведри принесла йому визнання найпліднішого драматурга Перу; до 2013 року він написав загалом 217 творів.[2] Він був відредагований і представлений різними групами як в Перу, так і в інших країнах. Кілька його творів перекладено англійською, французькою та німецькою мовами.[5]

Рівера Сааведра поділився своїм авторством з університетським викладачем. Він викладав у Вищій національній школі драматичного мистецтва Ліми (ENSAD), директором якої він також був. Він продовжує свою творчу роботу та веде майстер-класи «Уява» та «Літературно-драматична творчість».[2]

У вересні 2010 р. виповнилося 80 років його життя і 65 років культурної діяльності, як творчої, так і педагогічної.[6]

Він одружився з Ізабель Тосі Белло, з якою мав чотирьох дітей. Наприкінці 1980-х він розлучився з нею. У 1996 році у нього почалися стосунки з актрисою Мері Оскатегі. З нею він створив театральну групу Pegaso, вони разом викладали в ENSAD і проводили майстер-класи вдома. Так минуло його життя, поки в липні 2019 року Сааведра не потрапив до реанімації столичної лікарні, де у нього діагностували інсульт і пневмонію. Після деякого перебування в лікарні його перевели в клініку для відновлення. Після виписки, щоб він міг отримати кращий догляд, його діти вирішили помістити його в будинок престарілих. Після цього виникла суперечка між дітьми та партнеркою драматурга Мері Оскатегі, яка хотіла забрати його додому.[7]

Публікації[ред. | ред. код]

Серед його найважливіших п'єс:[8]

  • Руперти (1960)
  • Чому у корови сумні очі? (1966)
  • Кімнатна муха (1967)
  • Різкий, пронизливий біль (1967)
  • Дзеркало грубої правди (1969)
  • Птах (1969)
  • Правосуддя потребує часу, але… яке воно гаряче! (1974)
  • Маленькі крихти ніжності (1976)
  • Амінь? (1981) — разом з Алондрою, театральна група[4]
  • ½ кіло міста (1982) — разом з Алондрою, Театральна група[4]
  • Вифлеємська зірка (1982)
  • Стара жінка та діва (1984)
  • Генерала нема кому вбити (1987)
  • Жовтий Христос (1989)
  • Легенда (1991)
  • Я помру в Парижі (1991)
  • Ослячі вуха короля (1993)
  • Будинок круглих куль (1993)
  • Портрет Оскара Уайльда (1994)
  • Самуель… Самуель або «зворотний бік місяця» (1995)
  • Альтернатива (1995)

Він також присвятив себе коротким оповіданням і є автором понад 500 оповідань[2], багато з яких фантастичні, а інші створені з прекрасним гумором. Виділяється його книга Історії соціальної фантастики.[9]

Він також є автором Нотаток до історії перуанського театру, опублікованих редакційним фондом Університету Алас Перуанас (2007).[10] А також різноманітні книги та посібники для студентів чи інших людей, які цікавляться драматичним мистецтвом, наприклад, робота, присвячена Техніці написання п'єси.[2]

Він також писав сценарії для мильних опер і телесеріалів.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Серед отриманих нагород:

  • El Circe (1973), присуджена фахівцями культури найбільш представленому автору.[3]
  • Перше місце на національному конкурсі короткометражних робіт, організованому Національним університетом Майора Сан-Маркоса, з роботою Pasteles verdes y jugosos (1977).[3]
  • Національна театральна премія (1987), присуджена Національним інститутом культури.[2]

Він також отримав нагороди від Міністерства освіти Перу, від Національної асамблеї ректорів, відзнаку від Конгресу Республіки Перу, серед інших відзнак.[2]

Університет штату Вейн у Сполучених Штатах вважав його найвидатнішим і плідним автором у Латинській Америці.[2]

Оцінка[ред. | ред. код]

Найбільш плідним драматургом в історії перуанського театру є Хуан Рівера Сааведра, який став відомим, починаючи з 70-х. "Рупертос" - найбільш значуща з його п'єс: тут він набуває видовищної драматургії, показуючи розпусту, злидні та маргінальність своїх персонажів у міському середовищі. Рівера Сааведра - майстерний драматург найвищого ґатунку, який переходить від театру абсурду до театру чорного гумору. Але він також захоплюється конфліктними темами середнього класу. Серед його найвідоміших п'єс можна згадати такі, як Чому у корови сумні очі, Заслуга та Великий ти. У співпраці з іншими театральними колективами він написав п'єсу Панчо Вілла приїжджає.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ministerio de Cultura del Perú (25 de mayo de 2021). Ministerio Cultura: Lamentamos el sensible fallecimiento de Juan Rivera Saavedra. www.trendsmap.com. Lima. Процитовано 26 de mayo de 2021.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Oscátegui, Mary A. (abril-junio 2014). Juan Rivera Saavedra, una vida dedicada al teatro. Pacarina del Sur. Lima (19). ISSN 2007-2309.
  3. ↑ а б в г RIVERA SAAVEDRA, Juan. Editorial Milla Batres. ISBN 84-599-1820-3.
  4. ↑ а б в [1]
  5. ↑ Juan Rivera Saavedra: dramaturgo peruano. www.reocities.com. Процитовано 19 de junio de 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Celebración de Juan Rivera Saavedra. La Primera. Lima. 10 de agosto de 2010.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ Portugal, Carlos (21 de febrero de 2020). Drama de verdad. Hildebrandt en sus trece. Lima (480).
  8. ↑ Juan Rivera: Síntesis de algunas de sus piezas teatrales. www.geocities.ws. Процитовано 19 de junio de 2017.
  9. ↑ Homenaje a escritor Juan Rivera Saavedra en la Casa de la Literatura. La República. Lima. 21 de septiembre de 2013. Архів оригіналу за 25 de septiembre de 2013. Процитовано 20 de junio de 2017.
  10. ↑ Juan Rivera Saavedra, historiador del teatro peruano. La Primera. Lima. 21 de mayo de 2008.
  11. ↑ Toro Montalvo, César (2012). Manual de Literatura Peruana 2 (3.ª edición). Lima: AFA Editores Importadores S. A. p. 1504.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хуан_Рівера_Сааведра&oldid=41886910