Хімічний склад річкових вод басейну Південного Бугу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хімічний склад річкових вод басейну Південного Бугу - вміст розчинених у річкових водах басейну Південного Бугу хімічних речовин - основних (головних) іонів, біогенних речовин, мікроелементів, значення мінералізації та твердості води. Річка Південний Буг впадає в Чорне море, утворюючи разом з Дніпром Дніпровсько-Бузький лиман.

Умови формування хімічного складу річкових вод басейну[ред. | ред. код]

Басейн Південного Бугу розміщений переважно в області Українського кристалічного щита і лише нижня його течія та найбільша притока - Інгул - проходить у Причорноморській низовині. У верхній частині басейну кристалічні породи залягають близько до поверхні, місцями виходячи на поверхню в долинах річок.

Підземні води у північній частині басейну мають гідрокарбонатний склад з мінералізацією води, що не перевищує 500 мг/дм³. Південніше м. Первомайськ підземні води вирізняються підвищеною мінералізацією - 1-3 г/дм³.

Різноманітність з півночі на південь ґрунтово-геологічних, кліматичних та інших умов зумовлю відповідні зміни хімічного складу річкових вод. До м. Первомайська мінералізація річкових вод басейну не перевищує 1 г/дм³, склад води гідрокарбонатно-кальцієвий. У притоках Південного Бугу, нижче м. Первомайськ, в меженний період мінералізація вод може досягати 2 г/дм³.

Гідрохімічний режим[ред. | ред. код]

В басейні р. Південний Буг стік формується в основному в зимово-весняний період внаслідок танення снігу і випадання дощів, а також влітку за рахунок злив. У басейні в період весняної повені може проходити від 50 до 80 % річного стоку.

Гідрохімічний режим Південного Бугу залежить від гідрологічного режиму.

Під час весняної повені за узагальненими багаторічними даними гідрохімічного моніторингу гідрометслужби України у р. Південний Буг до с. Сабаров (біля Вінниці), в річках Бужок, Іква, Рів, Соб мінералізація води коливається від 180 до 300 мг/дм³, склад - гідрокарбонатно-кальцієвий, твердість води становить 2,3-3,2 ммоль/дм³.

У річках Савранка, Синиця, Кодима, Синюха, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Велика Вись та Інгул (у верхній течії до м. Кропивницького) мінералізація води змінюється від 180 до 300 мг/дм³, склад - гідрокарбонатно-кальцієвий, твердість води становить 2,3-3,8 ммоль/дм³.


1. Середні багаторічні концентрації основних іонів та мінералізація річкових вод у моніторингових створах басейну Південного Бугу, мг/дм³[1] [2]

Річка - пункт, сезон Ca2+ Mg2+ Na++K+ HCO−
3		 SO2−
4		 Cl− Мінералізація води
Весняна повінь
Інгул – с. Новогорожене 87,5 31,5 73 271,8 130,0 85,9 680
Південний Буг – с. Сабаров 74 16,6 10,7 284,7 14,7 14,2 415
Південний Буг – смт Олександрівка 74,6 17,2 35,4 274,2 42,2 43,2 487
Літньо-осіння межень
Інгул – с. Новогорожене 100,3 37,3 124,1 312,9 224,1 135,7 934
Південний Буг – с. Сабаров 70 15,7 22,6 253,2 32,4 25,6 420
Південний Буг – смт Олександрівка 59,5 23,3 30 270,6 41,9 36 461
Зимова межень
Інгул – с. Новогорожене 165 38,3 115,1 347 222,3 156,6 1044
Південний Буг – с. Сабаров 105,4 22,3 32,5 394,9 99,7 35,4 690
Південний Буг – смт Олександрівка 181 29,9 41,7 350,1 57,3 49,9 710

У притоках нижньої течії Південного Бугу - річках Мертвовод, Чичиклія та гирловій ділянці р. Інгул - мінералізація води коливається в ширших межах - від 220 до 400 мг/дм³, склад - гідрокарбонатно-кальцієвий або гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-магнієвий, твердість води становить 2,3-4,0 ммоль/дм³.

У річках Гнилий Єланець та Громоклія склад води гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий.


2. Середні багаторічні концентрації біогенних речовин - загального заліза (Fe), мінерального фосфору (P), кремнію (Si), сполук азоту (NO−
3, NO−
2, NH+
4), мг/дм³ та значення біхроматної окиснюваності (БО, мг О/дм³) у річкових водах за моніторинговими створами басейну Південнго Бугу [1] [2]

Річка - пункт, сезон Fe P Si NO−
3		 NO−
2		 NH+
4		 БО
Весняна повінь
Інгул – с. Новогорожене 0,26 0,039 3,9 0,074 0,005 2,106 34,2
Південний Буг – с. Сабаров 0,37 0,180 4 0,106 0,028 1,318 23,4
Південний Буг – смт Олександрівка 0,49 0,070 5,9 0,076 0,013 3,315 42,6
Літньо-осіння межень
Інгул – с. Новогорожене 0,19 0,117 3,2 0,053 0,007 -* 38,6
Південний Буг – с. Сабаров 0,21 0,060 4,4 0,060 0,010 - 14,8
Південний Буг – смт Олександрівка 0,25 0,075 4,9 0,090 0,030 1,870 19,4
Зимова межень
Інгул – с. Новогорожене 0,22 0,127 3,9 0,035 0,014 0,086 28,6
Південний Буг – с. Сабаров 0,32 0,042 3,6 0,101 0,010 - 16,1
Південний Буг – смт Олександрівка 0,20 0,038 3,9 0,060 0,009 0,858 21,5

Примітка: -* - показник не визначався.

Під час літньо-осінньої та зимової межені річки басейну Південного Бугу живляться майже виключно підземними водами, мінералізація яких коливається від 500 мг/дм³ у верхній частині басейну до 2-3 г/дм³ - у середній та нижній частинах басейну.

У відповідності до зміни хімічного складу підземних вод з півночі на південь змінюється склад руслових річкових вод. У р. Південний Буг (до Сабарова), річках Бужок, Іква, Рів та Соб мінералізація води коливається в межах 670-800 мг/дм³, твердість води - від 5,6 до 7 ммоль/дм³. Склад води гідрокарбонатно-кальцієвий.

У річках Савранка, Синиця, Кодима, Синюха, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Велика Вись та Інгул (у верхній течії до м. Кропивницького) мінералізація води змінюється від 650 до 1000 мг/дм³, склад - гідрокарбонатно-кальцієвий магнієвий, твердість води становить 6,5-9 ммоль/дм³.

Південніше, у річках Мертвовод, Чичиклія та гирловій ділянці р. Інгул - мінералізація води досягає 1-2 г/дм³, твердість води зростає до 9-16 ммоль/дм³. Склад води - гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридна кальцієво-магнієво-натрієва.

У цих річках спостерігається незадовільна якість води за рахунок природних чинників - певне перевищення мінералізації та твердості води для прісних вод та ГДК для джерел питного водопостачання.

Південний Буг дуже зарегульований водосховищами і ставками, що впливає на гідрологічний і гідрохімічний режим[3]. Мінералізація води та концентрації хімічних компонентів (основних іонів, біогенних речовин та важких металів - див. табл. 1-3) зростають вниз за течією річки.


3. Середні багаторічні концентрації важких металів (міді - Cu, цинку - Zn та хрому - Cr) у річкових водах за моніторинговими створами басейну Південнго Бугу, мкг/дм³ [1] [2]

Річка - пункт, сезон Cu Zn Cr
Весняна повінь
Південний Буг – смт Олександрівка 25 15 36
Літньо-осіння межень
Південний Буг – смт Олександрівка 7,5 8,6 19
Зимова межень
Південний Буг – смт Олександрівка 12 14 19

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. - ISBN 5-11004522-4
  2. ↑ а б в Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2
  3. ↑ Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / В. К. Хільчевський, О.В. Чунарьов, М.І. Ромась та ін. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с. ISBN 978-966-521-516-5

Посилання[ред. | ред. код]

Річковий басейн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хімічний_склад_річкових_вод_басейну_Південного_Бугу&oldid=38406891