Центр досліджень і сертифікації Халяль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центр досліджень і сертифікації "Халяль"
Тип бізнес
Мета конструктивна участь у розвитку економіки України шляхом просування продукції категорії халяль
Країна  Україна
Штаб-квартира вул. Дегтярівська, 25А
Розташування Київ
50°27′38″ пн. ш. 30°27′20″ сх. д. / 50.46056° пн. ш. 30.45556° сх. д. / 50.46056; 30.45556Координати: 50°27′38″ пн. ш. 30°27′20″ сх. д. / 50.46056° пн. ш. 30.45556° сх. д. / 50.46056; 30.45556
Офіційні мови українська, арабська, російська
Вебсайт: halal.org.ua

Мапа

Центр досліджень і сертифікації «Халяль» — організація по контролю відповідності харчових продуктів стандартам халяль в Україні. Ця експертна організація є посередником між українськими виробниками та міжнародними ринками і яка користується довірою в Україні та в ісламських країнах. Це дозволяє експортувати українські товари на ринки країн мусульманського світу.

Світовий ринок продуктів та послуг халяль оцінюється приблизно в 635,8 млрд доларів США на рік, а кількість потенційних споживачів сягає 1,5 млрд людей (саме стільки мешканців планети сповідують Іслам); з них близько 51,2 — 52 млн у Західній Європі. Експертні оцінки європейського ринку продуктів та послуг халяль сягають приблизно 66 млрд доларів. Крім того, багато європейців інших віросповідань вбачають у сертифікації халяль додатковий знак якості, де на кожному етапі виробництва ведеться чіткий контроль. Саме тому на полицях магазинів вони шукають продукцію саме з емблемою «халяль» яка є більш безпечною та якісною, також відповідає вимогам здорового харчування. Слід відзначити, що значна частка з 10 українських компаній, що отримали дозвіл на експорт продуктів до ЄС, раніше отримали сертификат «Халяль»[1].

Цілі[ред. | ред. код]

  1. Забезпечення українського продовольчого ринку доступними та якісними товарами категорії халяль.
  2. Сприяння експорту українських товарів на ринки ісламських країн, сприяти наведенню мостів між цими країнами і Україною.
  3. Сприяння збуту товарів українських виробників, що виробляють товари та послуги халяль.
  4. Створення робочих місць для мусульман.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Десять українських молочних компаній отримали дозвіл на експорт в ЄС. http://www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 18 січня 2016 р..

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]