Церква Вознесіння Господнього (Курівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Вознесіння Господнього (Курівці)


Тип церква
Країна  Україна
Розташування Курівці
Конфесія УГКЦ
Будівництво 2002

CMNS: Церква Вознесіння Господнього у Вікісховищі

Церква Вознесіння Господнього в Курівцях — парафія і храм греко-католицької громади Озернянського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Курівці Тернопільського району Тернопільської области.

Дерев'яний храм оголошений пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2052)[1].

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Найдавнішу інформацію про парафію стримано з метрик рукоположення єпископа Йосифа Шумлянського (1668), який став Львівським єпископом Київської православної митрополії, а в 1677 р. склав католицьку сповідь віри і в 1700 р. перевів свою єпархію (1186 парафій) до Унійної церкви. Парафія с. Курівці в 1700 р. також стала греко-католицькою.

Парафія має два храми. Дерев'яний належить до старовинних храмів Поділля. Згідно зі звітами візитацій він існував вже в 1732—1733 рр. Є версія, що церієву купили десь біля Почаєва і перевезли в Курівці. Архітектурно вона належить до типу тризрубного храму. Хрест на місці майбутньої цегляної церкви освятив тодішній душпастир о. Іван Марщівський в грудні 1993 р. 28 липня 2002 р. о. Михайло Чайківський відкрив новий храм, який тоді ж освятив єпископ Тернопільсько-Зборівський владика Михаїл Сабрига.

Архітектор нового храму — Левко Довбенчук (Тернопіль), автор іконостасу та розписів — Володимир Косовський.

Парафія і дерев'яний храм належали Український Греко-Католицькій Церкві до 1946 р. 4 серпня 1991 року відновлено їхню приналежність до лона УГКЦ.

Остання візитація парафії відбулася в листопаді 2009 року. Її здійснив протосинкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії о. Андрій Романків.

Діють припарафіяльні: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві», Вівтарна дружина.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Теодор (з 1668),
  • о. Стефан Алексевич,
  • о. Дам'ян Алексевич,
  • о. Іван Алексевич,
  • о. Лука Єліясевич,
  • о. Данило Алексевич,
  • о. Максим Левицький,
  • о. Антін Чемеринський,
  • о. Юліан Левинський,
  • о. Йосиф Терашкевич,
  • о. Микола Мригдодович,
  • о. Павло Дудик,
  • о. Григорій Редчук,
  • о. Петро Дзядик,
  • о. Євген Федоришин,
  • о. Іван Марщівський (1991—?),
  • о. Михайло Чайківський,
  • о. Іван Шкумбатюк (з 2009).
  • о. Василь Миць (з 2018)[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]