Церква Преображення Господнього (Зборів)
| Церква Преображення Господнього | |
|---|---|
 | |
| 49°39′56″ пн. ш. 25°08′22″ сх. д. / 49.6656667° пн. ш. 25.1395833° сх. д.Координати: 49°39′56″ пн. ш. 25°08′22″ сх. д. / 49.6656667° пн. ш. 25.1395833° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область |
| Початок будівництва | 1794 |
| Кінець будівництва | 1798 |
| Стиль | бароко |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | задовільний |
  Церква Преображення Господнього (Зборів) (Україна) | |
 | |
 Церква Преображення Господнього у Вікісховищі | |
Церква Преображення Господнього — пам'ятка архітектури в стилі бароко XVIII століття у м. Зборів, Зборівського району, Тернопільської області.
Історія[ред. | ред. код]
Храм у XVII[ред. | ред. код]
Первісний дерев'яний храм існував у Зборові ще з XVII століття. У 1649 році німецький офіцер Крістофер Увальд позначив на карті-схемі Зборівської битви місцезнаходження Преображенської церкви. Церква знаходилась поруч міського валу, біля західної міської брами. У 1710 році в результаті перебудови церква стала трибанною. Її підвалини заклали з дубового дерева, а стіни – з соснового. Дерев'яна дзвіниця мала 4 дзвони.
Реставрація храму[ред. | ред. код]
Новий кам'яний храм збудовано у 1794-1798 роках коштом громади на місці дерев'яної. Поряд з церквою спорудили дзвіницю святого Стефана. Церква була діючою в радянські часи. Правда, тодішня влада не пошкодувала дзвіниці – її знищили у 1974 році. Вдалось зберегти фігуру святого Стефана. Тепер вона зберігається в музеї "Зборівська битва".[1].
Чудотворна ікона в храмі[ред. | ред. код]
На церковному подвір'ї стоять хрест на честь скасування панщини 1848 року, хрест Св. Тверезості, пам'ятний знак на честь 500-річчя Берестейської церковної унії, каплиця Пресвятої Богородиці. Храм славився чудотворною іконою Розп'ятого Христа. У 1755 році ікона, яка знаходилась в домі о. Олексія Липинського, почала кровоточити. Це побачила Праксида Красівська, нянька дітей. Згодом це явище бачили інші люди, серед них о. Ізидор Бернацький, латинський парох зі Зборова і о. Іван Кульматицький, парох із Присівців. За розпорядженням Львівського єпископа Лева Шептицького від 1757 року ікону перенесено до храму. Для вшанування ікони було запроваджено 6 відпустів на рік: в свято Різдва Івана Хрестителя, Святих апостолів Петра й Павла, Преображення Господнього, Різдва Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста. Під час Першої світової війни російські війська вивезли ікону. Зараз у церкві висить копія чудотворної ікони.[2]
Сучасність[ред. | ред. код]
На сьогоднішній день Преображенська церква у Зборові – діючий храм Української греко-католицької церкви та належить до пам'яток архітектури національного значення.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://zboriv.at.ua/photo/cerkva_preobrazhennja_gospodnogo/1-0-3 [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тернопільщина. Регіональний інформаційний портал. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Церква Преображення Господнього. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.