Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Пісочна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Пісочна)

49°27′00″ пн. ш. 23°58′10″ сх. д. / 49.4500000000277779577118054° пн. ш. 23.96961111113888876° сх. д. / 49.4500000000277779577118054; 23.96961111113888876Координати: 49°27′00″ пн. ш. 23°58′10″ сх. д. / 49.4500000000277779577118054° пн. ш. 23.96961111113888876° сх. д. / 49.4500000000277779577118054; 23.96961111113888876
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Пісочна
Конфесія УГКЦ
Єпархія Стрийська єпархія
Будівництво 1867 — 1893
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Пісочна). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Пісочна)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Пісочна) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Пісочній — парафія і храм Рудниківського деканату Стрийської єпархії Української греко-католицької церкви в селі Пісочній Розвадівської громади Стрийського району Львівської области. У храмі брали шлюб Михайло Гаврилко та Олена з Гордієвських[1][2].

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Дерев'яний храм був зведений в 1893 році, замінивши давню дерев'яну церкву, яка існувала вже в [1832] році. Найвеличніші художні твори, які є тепер у храмі, малював вояк УСС, імовірно, це був Осип Курилас, який три роки жив і творив у Пісочні[джерело?].

Візитацію парафії здійснили: митрополит Михайло Левицький (1832), митрополит Йосиф Сембратович (1881), митрополит Андрей Шептицький (1909), єпископ Никита Будка (1938)[джерело?], єпископ-помічник Богдан Манишин (2018[3], 2019[4]) та єпископ Стрийський Тарас Сеньків (2019[5], 2020[6], 2021[7], 2023[8]).

При парафії діють спільнота «Матері в молитві» (2008) та Духовно-просвітницький центр ім. о. Маркіяна Шашкевича (2019)[3][4]. Від 2018 року в храмі зберігаються мощі святого Миколая Чудотворця (перевезені з м. Флоренція, Італія)[9].

Кількість парафіян: 1832 — 747, 1844 — 752, 1854 — 815, 1864 — 794, 1874 — 906, 1884 — 1.037, 1894 — 1.030, 1904 — 976. 1914 — 1.192, 1924 — 1.287, 1936 — 1.352.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Лаврентій (1645)[джерело?],
  • о. Іоан Брежинський (1776—1800)[джерело?],
  • о. А. Крижановський (1800—1826)[джерело?],
  • о. Войтинський (1826—1827)[джерело?],
  • о. Григорій П'ясецький ([1832]—1856),
  • о. Микола Вергановський (1855),
  • о. Климентій Левицький (1856—1857, адміністратор),
  • о. Іван Константинович (1857—1865+),
  • о. Дмитро Строцький (1865—1866),
  • о. Максим Струминський (1866—1867, адміністратор),
  • о. Атаназій Стахурський (1867—1895+),
  • о. Петро Петриця (1895—1897, адміністратор),
  • о. Василь Кузьмич (1897—1921+),
  • о. Омелян Калинюк (1922—[1944]),
  • о. Олександр Ілевич (1944—1953)[джерело?],
  • о. Олександр Сабат (1953—1972)[джерело?],
  • о. Богдан Щур (1972—1980)[джерело?],
  • о. Йосиф-Гавриїл Віновський (1981—1986)[джерело?],
  • о. Петро Сольський (1986—2017)[джерело?],
  • о. д-р Володимиром Ждан (від 2017),
  • о. Тарас Бабій (2017—2021, сотрудник)[3],
  • о. Микола Яцків (2018—2021, сотрудник)[10],
  • о. Богдан Коцан (від 2021, сотрудник)[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Коваль, Р. Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею. — Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2012. — С. 426.
  2. Тарасенко, І. Невідомі листи Михайла Гаврилка до Андрія Жука (1910–1912) // Український археографічний щорічник. — Випуск 21/22. — Том 24/25. — Київ, 2018. — С. 770—788.
  3. а б в «Матері в молитві» с. Пісочна відсвяткували 10-ту річницю від заснування. Стрийська єпархія УГКЦ.
  4. а б У Пісочній відкрито Духовно-просвітницький центр ім. о. Маркіяна Шашкевича. Стрийська єпархія УГКЦ.
  5. «Святий Йосиф — християнський образ чоловіка, батька, голови родини», — владика Тарас у с. Пісочна. Стрийська єпархія УГКЦ.
  6. «Господь народжується як Дитятко у людському подружжі, стверджуючи його гідність та виняткову місію у суспільстві», — владика Тарас у с. Пісочна. Стрийська єпархія УГКЦ.
  7. Владика Тарас: «Євхаристія — це єдина жертва Церкви, у якій Новий Завіт між Богом та людством був навічно скріплений кров'ю Спасителя». Стрийська єпархія УГКЦ.
  8. В неділю по Різдві владика Тарас відвідав с. Пісочна. Стрийська єпархія УГКЦ.
  9. «Стежинкою до святого Миколая» у с. Пісочна пройшли понад 1500 дітей. Стрийська єпархія УГКЦ.
  10. а б Бюлетень. Стрийська єпархія УГКЦ.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]