Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Славсько)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Славсько) | |
|---|---|
.jpg) | |
|
48°50′49″ пн. ш. 23°26′55″ сх. д. / 48.8471120000277779° пн. ш. 23.44883500002777765° сх. д.Координати: 48°50′49″ пн. ш. 23°26′55″ сх. д. / 48.8471120000277779° пн. ш. 23.44883500002777765° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | смт Славсько, Славська громада, Стрийський район, Львівська область |
| Конфесія | УГКЦ |
| Єпархія | Самбірсько-Дрогобицька |
| Архітектор | Василь Нагірний |
| Художник | Модест Сосенко, Юліан Буцманюк |
| Засновано | 1901 |
| Будівництво | 1901 |
  Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Славсько) (Львівська область) | |
 | |
 Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Славську — парафія і храм греко-католицької громади Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви в смт Славському Славської громади Стрийського району Львівської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 2922/1-м)[1].
Історія[ред. | ред. код]
- 1900 — розібрано дерев'яну церкву святого Михайла ([1832—1901])[2].
- 1901 — за проєктом архітектора Василя Нагірного завершено будівництво храму під титулом Успіння Пресвятої Богородиці. Під час зведення святині підтримку надавав митрополит Андрей Шептицький[3].
- 1909 — церкву розписано художниками Модестом Сосенком та Юліаном Буцманюком[3].
- 1944 — пошкоджено купол під час бомбардування Славського радянськими військами[4].
- 1994 — надано статус пам'ятки архітектури місцевого значення[3].
Належала до Скільського ([1832—1906]) та Тухлянського ([1907—1944]) деканатів. Кількість парафіян: 1832 — 1.034, 1844 — 1.203, 1834 — 1.137, 1864 — 1.189, 1874 — 1.140, 1884 — 1.237, 1894 — 1.313, 1904 — 1.653, 1914 — 1.935, 1924 — 1.747, 1936 — 2.088.
Біля церкви є пам'ятник громадському діячу, письменнику о. Миколі Устияновичу[4][5].
Настоятелі[ред. | ред. код]
- о. Микола Глодзинський ([1832]),
- о. Іван Заревич ([1836], адміністратор),
- о. Антін Скудлинський ([1838]),
- о. Михайло Медвецький (1838—1839, адміністратор),
- о. Анатазій Левицький (1839—1840),
- о. Іван Раковський (1840—1841),
- о. Микола Устиянович (1841—1842, адміністратор; 1842—1870)[4],
- о. ? (1842—1868),
- о. Олександр Сабат (1868—1872, адміністратор),
- о. Стефан Михалевич (1872—1896),
- о. Петро Мінко (1895—1896, сотрудник; 1896—1897, адміністратор),
- о. Євстахій Качмарський (1897—1932+),
- о. Йосиф Мартинович (1928—1929?, сотрудник),
- о. Василь Еліясевський (1932—1933, адміністратор),
- о. Йосиф Леміщук (1933—[1939]),
- о. Іван Гаврилюк (1938—1939, сотрудник),
- о. Ілля Янковський (1930—1933, сотрудник; 1941—[1944]),
- о. Андрій Петришин — нині[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Представника Президента України у Львівській області від 15.04.1994 № 374.
- ↑ У Славську ремонт церкви передбачає знищення унікальних розписів. galinfo. 10 травня 2019. Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ а б в У церкві на Львівщині знищили автентичні розписи Сосенка та плитку Левинського. Твоє місто. 16 травня 2019. Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ а б в Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Славському — пам'ятка сакрального мистецтва Львівщини. Фотографії Старого Львова. 12 січня 2016. Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ Славське. Церква Успення Пресвятої Богородиці. Україна Інкогніта. Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ Релігійна громада УГКЦ в смт Славське Сколівського району Львівської області[недоступне посилання] // YouControl.
Джерела[ред. | ред. код]
- Slavsko // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 507. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)