Церква святого Миколая (Меджибіж)
| Церква Святого Миколая Меджибізького замку | |
|---|---|
 Замкова церква | |
| 49°26′11″ пн. ш. 27°25′07″ сх. д. / 49.4366000° пн. ш. 27.4187000° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, м.Меджибіж |
| Засновник | Рафал Сенявський |
| Відбудовано | 1586/1591(?) |
| Стиль | Пізня готика/Ренесанс |
| Належність | Православна церква України |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Замкова 1, Меджибіж, Хмельницька область |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
  Церква святого Миколая (Меджибіж) (Україна) | |
 | |
 Церква святого Миколая у Вікісховищі | |
Це́рква свято́го Микола́я, або За́мкова це́рква — центральна будівля стародавньої Меджибізької фортеці, розташовується посеред замкового двору. Діючий православний храм Православної церкви України. Тривалий час діяла як латинська церква (костел), коротший — як мечеть.
Ця культова споруда протягом чотирьох століть служила місцем молитви для людей різного віросповідання.
Історія[ред. | ред. код]
Храм на території фортеці існував вже в часи першого давньоруського форпосту, який був зведений на місці замку до навали орди. У XIII столітті за наказом завойовників церква разом з замком і іншими оборонними спорудами Межибожа була знищена[1].
У XIV сторіччі після звільнення Поділля від татар, подільські князі брати Коріятовичі відновили фортецю і перед її первісним ядром наново звели церкву[2].
У XIV—XV століттях у замковому храмі відбувались поховання[3]. Після 1432 року храм, що стояв на замковому подвір'ї, почав слугувати як костел[4] (латинський храм).
Дата постання мурованої каплиці, яка нині є Замковою церквою, має розбіжності. У поширених публікаціях без зазначення першоджерел стверджується, що 1586 року після реконструкції проведеної коштом власників замку Сенявських, костел почав служити каплицею. Однак, в акті постання парафії, який складено 4 травня 1632 року, єпископ П'ясецький подає інші відомості: «Спорохнявілий від старості, дерев'яний костел в Меджибожі під час „шаленіючої єресі“ не мав вже плебана, а іновірці загарбали його дотації. У зв'язку з тим властитель Меджибожа Рафаїл Сенявський, каштелян Кам'янецький у 1588—1593 роках, зафундував у 1591 р. муровану замкову каплицю св. Станіслава, яку хотів передати францисканцям. Нову бенефіцію, однак, отримали капелани з дієцезіяльного кліру»[5]. Таким чином Рафаїл Сенявський задекларував перехід до католицької церкви від кальвінізму, який сповідував його батько Миколай Сенявський, і в якому був вихований він сам.
В роки існування Подільського еялету християнська святиня була перетворена на мечеть. Коли в кінці XVII ст. було відновлено Подільське воєводство, храм знову став костелом.
В якості католицького костелу при Меджибізькій повітовій школі храм діяв до 1841 року, про що згадує Леонард Совінський у мемуарах «Wspomnienia szkolne[6]» (пол. «Шкільні спогади»). Після передачі Меджибізького замку у відання російського військового відомства був переосвячений на православну церкву, у тому числі слугував полковою церквою 12-го Охтирського гусарського полку. Чітка дата переосвячення наразі невідома.
Храм закрили 1919 року. В радянський період приміщення храму використовували як цех маслозаводу і склад яйцебази, а у 1968—1969 роках проводили дослідницькі роботи.
18 липня 2005 року розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації (№ 228/2005 р.) культову споруду передали у користування Української православної церкви Київського патріархату.
22 травня 2007 року у день храмового празника відбувся перший вхід та освячення церкви. На запрошення настоятеля храму Петра Леськіва на святкову літургію прибули 11 священиків з Хмельницької, Тернопільської та Вінницької єпархії, їм співслужив церковний хор з м. Бережани.
Після Об'єднавчого собору 15 грудня 2018 року став частиною автокефальної Православної церкви України.
Архітектура[ред. | ред. код]
Споруду зведено наприкінці XVI ст. у змішаному стилі, який поєднує в собі пізньоготичну основу з елементами східноєвропейського ренесансного декору[7]. Така запізніла стилістика, позбавлена пишних декоративних форм, «виразно утворених потребами католицької пропаганди чито у маньєристичній, чи то у ранньобароковій версії»[8] була характерною для храмів на периферії Речі Посполитої періоду Контрреформації, в яких втілювалася релігійна ревність заможних верств суспільства.
Храм розташований в центрі двору фортеці. Складений з каменю-вапняку. Являє собою прямокутну будівлю з п'ятигранною абсидою на сході. Перекриття — хрестові склепіння. У північній стіні розташований аркосолій. Із заходу нава відділена від нартекса балконом на стовпах для хорів. Під будівлею — крипта, перекрита напівциркульним склепінням. Наприкінці XX століття храм був перекритий ґонтою, на даху відновлено сиґнатурку.
Суворий характер замкової церкви з гладкими, позбавленими декору стінами пом'якшується стрункими пропорціями, ренесансним фронтоном, шатровим дахом, завершеним башточкою, білокам'яним південним порталом.
У 2005 році храм передали громаді УПЦ КП. До 2007 року храм перекрили мідною бляхою, встановили позолочені хрести.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- 10 жовтня 2017 року Національним банком України випущено в обіг монету «80 років Хмельницькій області» номіналом 5 грн. Одним із зображень на аверсі монети є зображення замкової церкви св. Миколая в Меджибожі.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 2 вересня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://ua.dorogovkaz.com/stati_medzhibozhskij_zamok.php
- ↑ Замки Поділля: Меджибіж. BBC News. 18 липня 2008. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ http://www.castles.com.ua/n21n.html
- ↑ Trajdos, Tadeusz (1994/4). Parafie diecezji kamienieckiej w średniowieczu [w:] Przegląd Historyczny [Парафії кам'янецької дієцезії у середньовіччі] (PDF) (польська) . с. 421.
- ↑ Sowiński, Leonard (1885). Wspomnienia szkolne (польська) . Warszawa.
- ↑ Западенко, Ігор (2021). Особливості архітектурного стилю замкової церкви в Меджибожі [в:] Хмельницькі краєзнавчі студії. Випуск 31. Хмельницький: Стрихар А. М. с. 145—150.
- ↑ Miłobędzki, Adam (1968). Zarys dziejów architektury w Polsce (Polski) . Warszawa: Wiedza powszechna. с. 158—159.
Література[ред. | ред. код]
- Жарких М. Храми Поділля.
- Лопушинська Є. «Меджибізька фортеця» // Пам'ятки України. — 1996. — № 3-4. — С. 42 — 47.
- ПГА. — Т. 4. — С. 220.
- Сіцінський Ю. Оборонні замки західного Поділля 14–17 ст. — К., 1928. — С. 39.
- Западенко І. Особливості архітектурного стилю замкової церкви у Меджибожі // Хмельницькі краєзнавчі студії. Випуск 31. / Хмельницький: ФОП Стрихар А. М., 2021. — С. 145—150.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |