Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Давидківці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Давидківці)

48°56′00″ пн. ш. 25°59′38″ сх. д. / 48.933528° пн. ш. 25.994139° сх. д. / 48.933528; 25.994139Координати: 48°56′00″ пн. ш. 25°59′38″ сх. д. / 48.933528° пн. ш. 25.994139° сх. д. / 48.933528; 25.994139
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Давидківці, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія ПЦУ
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1905
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Давидківці). Карта розташування: Україна
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Давидківці)
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Давидківці) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова у Вікісховищі

Церква Успіння святого апостола і євангеліста Івана Богослова в Давидківці — православний парафіяльний храм (ПЦУ) у селі Давидківці Чортківського району Тернопільської області.

Історія[ред. | ред. код]

Від дерев'яної церкви збереглася кінця XIX століття чаша 1863 року та інша церковна атрибутика.

  • 9 жовтня 1905 — в день пам'яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова єпископ Григорій Хомишин освятив новозбудований храм.
  • 1913 — за пожертви сестринства перед храмом встановлено фігуру Матері Божої.
  • 2001 — на Святу Трійцю архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов у співслужінні з духовенством Чортківського деканату освятив новозбудовану дзвіницю та відремонтований храм. Завдяки пожертвам селянина придбано 4 дзвони.
  • 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ[1].

По обидва боки храму є два пам'ятних хрести, встановлених на честь 950-ліття та 1000-ліття Хрещення Руси-України.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Северин Стрільбицький (1890—1906)
  • о. Петро Павлюк (1906—1919)
  • о. Царук (1919—1933)
  • о. Купчинський (1919—1933)
  • о. Гелевич (1919—1933)
  • о. Василь Луцький (1933—1939)
  • о. Василь Попадюк (1939—1944)
  • о. Іван Демушка (1944—1946)
  • о. Комуняк (1946—1947)
  • о. Карачевський (1947—1952)
  • о. Валеріан Вознюк (1952—1969)
  • о. Кіндрат Костецький (1969—1970)
  • о. Яструбецький (1970—1972)
  • о. Роман Шлапак (1972—1973)
  • о. Павло Мисак (1973—1980)
  • о. Микола Сухарський (1978—1980)
  • о. Стефан Кричковський (від 1980 донині).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]