Церква святого архистратига Михаїла (Ланівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого архистратига Михаїла (Ланівці)
Церква УГКЦ

48°50′48″ пн. ш. 26°00′08″ сх. д. / 48.84690000002777310° пн. ш. 26.002300000027780413° сх. д. / 48.84690000002777310; 26.002300000027780413Координати: 48°50′48″ пн. ш. 26°00′08″ сх. д. / 48.84690000002777310° пн. ш. 26.002300000027780413° сх. д. / 48.84690000002777310; 26.002300000027780413
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Ланівці
Конфесія ПЦУ, УГКЦ
Церква святого архистратига Михаїла (Ланівці). Карта розташування: Україна
Церква святого архистратига Михаїла (Ланівці)
Церква святого архистратига Михаїла (Ланівці) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква святого архистратига Михаїла у Вікісховищі
Церква ПЦУ

Церква святого архистратига Михаїла в Ланівцях — однойменна парафія греко-католицької та православної громад у селі Ланівці Чортківського району Тернопільської области.

Історія[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква в Ланівцях була побудована в середині XVIII століття. Вулиця, на якій збудували храм, а згодом і село, дістали назву Козаччина. У середині XVIII ст. в селі також збудували монастир Чину Святого Василія Великого, який існував до редукції 1783 року. Намісником був о. Корнелій.

У 1785 році замість старої почали будувати нову кам'яну церкву святого Михаїла. Завершили будівництво за священника о. Василія (Базилія) Лукашевича в 1802 році.

У 1898 році за сприяння о. О. Уланицького в селі постав монастир сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундатором виступила княгиня Тереса Сапега. Вона подарувала просторий будинок із великою земельною ділянкою на вулиці Ринок. У ньому оселилося 11 сестер Служебниць.

Чудотворну ікону Ланівецької Пресвятої Богородиці освятив митрополит Андрей Шептицький. У 2011 році було відновлено відпуст.

18 серпня 1907 року в селі заснували філію українського патріотичного союзу «Сокіл» та товариство «Сільський господар» на чолі з о. О. Уланицьким.

3 11 лютого 1921 року парохом у с. Ланівці призначено о. Олексія Гуньовського — активного діяча громадського життя в повіті, відомого на той час композитора. За нього відновлено «Просвіту», яку він очолив у 1933 році.

Коли розпочався наступ комуністичної влади на УГКЦ, о. О. Гуньовський переїхав у село Дору, що поблизу містечка Яремче. У 1946 році греко-католицьку парафію та церкву святого архистратига Михаїла закрила державна влада, а греко-католицьких священників, вихідців із села, вивезли в табори Сибіру. Це: о. Василь Жарий (1894—1985), о. Іван-Маркіян Баранюк (1911—1982), о. Михайло Кисіль (1912—1996). Після звільнення в 1950-х роках, незважаючи на небезпеку, ці священники продовжували проводити підпільні богослужіння.

У 1990 році парафія і храм — знову в лоні УГКЦ. Богослужіння в рідному храмі відправляв о. Михайло Кисіль, але, через незадовільний стан здоров'я, у 1991 році його змінив о. Ярослав Гавришев, який служив на парафії до 2002 року.

У жовтні 2002 р. о. Я. Гавришев за підтримки частини населення с. Ланівець і с. Козаччини намагався перевести греко-католицьку парафію і церкву святого архистратига Михаїла на православ'я. Протистояння двох конфесій було тривалим. Улітку 2003 році сесія сільської ради передає православній громаді під церкву приміщення старого клубу. З осені 2002 року і донині парохом греко-католицької громади є о. Іван Сабала. Протистояння між конфесіями, які тривали упродовж багатьох років, припинилися завдяки плідній праці о. Івана. Нині в селі панує міжконфесійна злагода.

При греко-католицькій парафії діє братство «Апостольство молитви» та спільнота «Жива Вервиця». На фасаді церкви встановлена пам'ятка дошка на честь о. Олександра Уляницького та о. Олексія Гуньовського[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лист Борщівської міської ради від 26 квітня 2023 року № 41/0310.

Джерела[ред. | ред. код]