Це сталося якось вночі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це сталося якось вночі
It Happened One Night
Жанр кінокомедія
романс
Режисер Френк Капра
Продюсер Френк Капра
Гаррі Кон
Сценарист Самюель Гопкінс Адамс (повість)
Роберт Ріскін
У головних
ролях
Кларк Гейбл
Клодетт Кольбер
Оператор Джозеф Волкер
Композитор Говард Джексон
Луїс Сілверс
Художник Стівен Гуссон
Кінокомпанія Columbia Pictures
Дистриб'ютор Columbia Pictures і Netflix
Тривалість 105 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1934
Кошторис 325 тис. $
IMDb ID 0025316
CMNS: Це сталося якось вночі у Вікісховищі

«Це сталося якось вночі» або «Однієї прекрасної ночі» (англ. It Happened One Night) — американська кінокомедія 1934 року режисера Френка Капри з Кларком Ґейблом і Клодет Кольбер у головних ролях.

Фільм одержав 5 премій Оскар у 1934 році (за найкращий фільм і адаптований сценарій, найкращому режисеру, актору й актрисі). На 1 березня 2024 року фільм займав 248-му позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

Пітер і Еллі

Еллі, норовлива донька мільйонера Олександра Ендрюса, всупереч його волі виходить заміж за авіатора й плейбоя Кінга Вестлі. Батько карає доньку, зачинивши її на яхті, але Еллі вдається втекти. Вибравшись на берег, дівчина сідає в автобус до Нью-Йорка, де її попутником стає Пітер Варн, репортер-невдаха, нещодавно звільнений з роботи.

На зупинці в дівчини крадуть валізу. Попри те, що між Пітером й Еллі з першого погляду виникла взаємна ворожість, він намагається наздогнати злодія, але без успіху. Коли автобус знову зупиняється, Еллі не встигає повернутися до його відправлення й бачить, що Пітер теж залишився — щоб повернути загублений нею квиток і показати газету, де надруковано портрет Еллі й повідомлення про її зникнення. Знову обмінявшись різкими словами, вони чекають наступного автобуса. Однак уночі починається гроза, дощ розмиває дорогу, і шофер висаджує пасажирів.

Прикинувшись подружньою парою, Пітер і Еллі знімають номер у дешевому готелі. Пітер обіцяє допомогти дівчині добратися до Кінга за умовою, що вона дасть йому ексклюзивне інтерв'ю, а якщо вона не погодиться, видасть її батькові. Поки він натягає мотузку між їхніми ліжками й вішає на неї ковдру, Еллі все обдумує й приймає його умови.

Уранці, коли Пітер з Еллі готуються до від'їзду, вони чують на вулиці голоси детективів, яких відправив на пошуки дівчини її батько. Вони грають перед детективами спектакль — Еллі ховає обличчя, зачісуючи волосся, і ридає, а Пітер кричить на неї, зображуючи її розлютованого чоловіка. Коли детективи йдуть, парочка від'їжджає на автобус.

Тим часом батько Еллі призначає нагороду в 10 тисяч доларів за інформацію про місцеперебування доньки. Прочитавши про це в газеті, попутник Еллі й Пітера, на ім'я Оскар Шеплі впізнає дівчину й пропонує Пітеру поділити нагороду. Пітер змушений прикинутися гангстером, що викрав Еллі, після чого Шеплі боягузливо відступає. Парочка, стурбована тим, що Шеплі може зв'язатися з містером Ендрюсом, сходить з автобуса. Переночувавши в стозі сіна, де в них з'являються перші романтичні почуття, вони вранці намагаються продовжити подорож автостопом.

Сцена з автостопом.

Пітер показує Еллі кілька своїх улюблених прийомів ловити машину, але після того, як жоден з них не спрацьовує, дівчина зупиняє автомобіль своїм способом — піднявши спідницю й показавши ніжки. На зупинці водій відвозить валізу Пітера, але той доганяє злодія й викрадає його автомобіль.

Тим часом містер Ендрюс поміщає в газети оголошення, про те, що він більше не проти союзу дочки й Кінга Вестлі, а значить, у неї більше немає причин ховатися. Прочитавши газету, Еллі ховає її від Пітера й наполягає на тому, щоб вони зупинилися на ніч в готелі, хоча до Нью-Йорка залишається всього три години їзди. У цю ніч вона освічується Пітеру в любові й просить його викрасти її, але він відмовляється.

Коли дівчина засинає, Пітер поспішає до свого редактора й позичає в нього гроші, щоб почати нове життя з Еллі. Поки його не було, власники готелю роблять висновок, що постояльці втекли, не заплативши, і уриваються в номер, де спить Еллі. Дівчина не знає, куди й навіщо поїхав Пітер. Вона вирішує, що він кинув її, і, оскільки не має грошей, щоб заплатити за номер, зв'язується телефоном з батьком і погоджується повернутися. Коли Пітер їде назад у готель, у подорожньому автомобілі він бачить Еллі й своєю чергою робить висновок, що це вона його кинула.

Містер Ендрюс збирається влаштувати повторне одруження доньки з Кінгом. Незадовго до церемонії Еллі зізнається, що закохана в Пітера, але вважає, що він нехтує нею, і тому вирішує бути з Вестлі. Батько показує дочці лист від репортера, у якому він просить прийняти його по фінансовому питанню, і обоє вони роблять висновок, що Пітер хоче одержати винагороду. Однак, прибувши в будинок Ендрюсів, Пітер пред'являє рахунок усього на 39 доларів і 60 центів — тобто, на суму, в яку йому обійшлася подорож, — а від винагороди відмовляється, зізнавшись під натиском містера Ендрюса, що полюбив його дочку. Поки батько веде Еллі до вівтаря, він розповідає їй про зустріч із Пітером і його визнанням та переконує її, що ще не пізно скасувати весілля. Утішена Еллі втікає з весілля. Еллі й Пітер знову єднаються в готелі й просять доставити їм у номер трубу й ковдру. У фіналі картини звучать звуки труби й «єрихонська стіна», що розділяла коханців, падає на підлогу.

У ролях[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]