Цикалове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник «Цикалове»
Заказник у червні 2017
Заказник у червні 2017
Заказник у червні 2017
49°45′10″ пн. ш. 36°32′44″ сх. д. / 49.75278000002777645° пн. ш. 36.54583000002777737° сх. д. / 49.75278000002777645; 36.54583000002777737Координати: 49°45′10″ пн. ш. 36°32′44″ сх. д. / 49.75278000002777645° пн. ш. 36.54583000002777737° сх. д. / 49.75278000002777645; 36.54583000002777737
Країна  Україна
Розташування с. Лісове, Зміївський район, Харківська область
Україна Україна
Найближче місто Зміїв, Харківська область
Площа 10,0 га
Засновано 3.12.1984
Оператор ПСП «Скрипаї»
Цикалове. Карта розташування: Харківська область
Цикалове
Цикалове (Харківська область)
Мапа

Цика́лове — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ботанічний заказник місцевого значення. Розташований біля села Лісове на північний схід від села Скрипаї Зміївського району.

Загальна площа — 10,0 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року[1].

Відповідальний за охорону — ПСП «Скрипаї»[1].

Опис[ред. | ред. код]

Заказник — унікальний ландшафтний комплекс, розташований в урочищі Цикалове на лівобережній заплаві річки Сіверський Донець, на північ від села Лісове.

Являє собою ділянку з добре вираженим прирусловим валом, вирівняною центральною заплавою, озерами та заболоченими зниженнями і притерасною заплавою. Рівнинна поверхня заплави помережана прирусловими гребнями та старичними озерами, які весною заростають гідрофітами та поступово перетворюються в болота, в тому числі торф'яні. Торф'яники є реліктами льодовикової епохи. Ландшафтний комплекс постійно розвивається[2].

Ландшафти — лісові, лучні остепнені та солонцюваті заплави.

Ґрунти опідзолені ясно-сірі, сірі та темно-сірі лісові. Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — сіножаті.

На території заказника склалися сприятливі умови для нормального функціонування компонентів довкілля без антропогенного впливу[3].

Флора[ред. | ред. код]

Тип рослинності — природні цілинні, лучні, болотні та інші фітоценози зі збереженим дернинним шаром. Типи трав'янистої рослинності: справжня водяна та побережно-водна рослинності, болотисті та справжні луки, сіножаті.

До рослинного комплексу заказника належать:

У заказнику зростають цінні лікарські рослини: алтея лікарська, валеріана лікарська, верба біла, вовчуг польовий, деревій майже звичайний, живокіст лікарський, кремена несправжня, м'ята водяна, пижмо звичайне, півники болотні, полин лікарський, щавель кінський.

Фауна[ред. | ред. код]

До тваринного комплексу заказника належать рідкісні види, що занесені до:

Види комах, що мешкають у заказнику, які були в Червоній книзі України та вилучені з неї в 2009 році, бо їх популяції відновлені до безпечного рівня[4]: сколія степова, рофітоїдес сірий.

Заповідний режим[ред. | ред. код]

Мета створення заказника[5]:

  • збереження у природному стані унікального природного комплексу пойми річки Сіверський Донець, де ростуть рослини, занесені до Червоної книги та обласного списку рідкісних рослин;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
  • проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території заказника забороняється[1][5]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму, забруднення території;
  • заготівля лікарських рослин, збір рідкісних видів рослин, знищення та заміна видового складу рослинності;
  • будь-яке порушення ґрунтового покриву, розорювання земель, будівництво, розведення вогнищ;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.
  • інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника[5]:

  • систематичні спостереження за станом природного комплексу;
  • проведення комплексних досліджень;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ботанічний заказник «Цикалове». Охоронне зобов’язання (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  2. Ботанічний заказник «Цикалове». Тимчасова картка первинного обліку (PDF). Державний кадастр Природно-заповідного фонду України. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  3. Гололобова Е. А. Екологічний стан компонентів довкілля природно-заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове») (PDF).
  4. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313.
  5. а б в Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Цикалове» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Природно-заповідний фонд Харківської області: довідник / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х.: Райдер, 2005. — 304 с. — ISBN 966-8246-19-5.
  • Гололобова О. О. Екологічний стан компонентів довкілля природно-заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове») // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. — серія «Екологія». — 2012. — № 1004. — Вип. 7.

Посилання[ред. | ред. код]