Цінська єпархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цінська єпархія (лат. Dioecesis Cinnaea) — колишня кафедра Константинопольського патріархату та титулярна кафедра католицької церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Цинна, яку можна ототожнити з Яраслі в сучасній Туреччині, є стародавнім єпископським престолом римської провінції Галатія Прима в цивільній єпархії Понт. Вона була частиною Константинопольського патріархату і була суфраганною діоцезією Анкірської архієпархії.

Є кілька документованих єпископів цієї єпархії в першому християнському тисячолітті. Горгоній брав участь у першому Вселенському соборі, який відбувся в Нікеї в 325 році. Філомен був серед батьків Ефеської ради в 431 році і Акацій Халкедонського в 451 році. Даниїл підписав у 458 році лист єпископів Галатії Прими до імператора Лева після смерті Протерія Олександрійського. Єпископ Асіанто згадується в Житії святого Феодора Сіцеоти. Платон втрутився на третій Константинопольський собор 680 року. Синесій був присутній на другому Нікейському соборі 787 року. Трасій[1] брав участь у соборі 869 р., який засудив константинопольського патріарха Фотія; тоді як Антоній був присутній на соборі, який через десять років реабілітував константинопольського патріарха. Єпархія, ймовірно, зникла після мусульманського вторгнення в Х столітті.

На це місце Ле Квін також призначає єпископа Георгія, ім'я якого можна знайти серед підписів актів собору в Трулло (691/92). Насправді це помилка в інтерпретації Ле Квіна: насправді критичне видання актів цієї ради призначає Георгія до єпархії Синоду, суфрагана Пессінонте, невідомого місця в Le Quien, але засвідченого Notitiae Episcopatuum патріархату Константинополя з X по XII ст.[2]

З XVIII століття Цинна входить до числа титульних єпископських престолів Католицької Церкви; місце було вакантним з 29 жовтня 1968 року.

Хронотаксис[ред. | ред. код]

Грецькі єпископи[ред. | ред. код]

  • Горгоній † (згадується в 325 р.)
  • Філомен † (згадується в 431 р.)
  • Акацій † (згадується в 451 р.)
  • Данило † (згадується в 458 р.)
  • Аміант †
  • Платон † (згадується в 680 р.)
  • Синесій † (згадується 787 р.)
  • Трасій † (згадується в 869 р.)
  • Антоній † (згадується 879 р.)

Титулярні єпископи[ред. | ред. код]

  • Клод Франсуа де Реймон † (помер 11 лютого 1756 — 19 березня 1756) (неосвячений)
  • Вільям Мер † (помер 1 жовтня 1767 — 25 липня 1769)
  • Юзеф Казімеж Коссаковський † (13 березня 1775 — 17 вересня 1781 призначений єпископом Вендена)
  • Антонін Маліновський, OP † (23 вересня 1782 — після 30 червня 1816[3] помер)
  • Педро Алькантара Хіменес, О.Прем. † (помер 19 жовтня 1830 — лютий 1843)
  • Юзеф Цибіховський † (помер 12 липня 1867 — 6 березня 1887)
  • Жюль Брюг'єр (мавр), CM † (помер 29 липня 1891 — 19 жовтня 1906)
  • Карлос де Хесус Мехія і Лагуана, CM † (2 вересня 1907 — 3 травня 1937 помер)
  • Матео Мугіка і Уррестаразу † (помер 12 жовтня 1937 — 29 жовтня 1968)

Примітка[ред. | ред. код]

  1. Vescovo menzionato da Le Quien, ma ignoto a Janin.
  2. Concilium Constantinopolitanum a. 691/92 in Trullo habitum (Concilium Quinisextum), edidit Heinz Ohme, adiuvantibus Reinhard Flogaus et Christof Rudolf Kraus, «Acta conciliorum oecumenicorum», series secunda, volumen secundum, pars quarta, Berlin/Boston, 2013, p. 79, nº 152.
    Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 515, voce Synodia. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, ed. online, n. 2007.
  3. (пол.) Krzysztof R. Prokop, «Sukcesja święceń biskupich pasterzy kościoła warszawskiego (1798—2007)», Prawo Kanoniczne, vol. 53, Warszawa, 2010, p. 355

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]