Чебаненко Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Чебаненко
Ім'я при народженні Олександр Іванович Чебаненко
Народився 31 липня 1947(1947-07-31) (76 років)
Трускавець, Львівська область, УРСР, СРСР
Місце проживання Трускавець
Діяльність лікар
Alma mater Львівський державний медичний інститут
Науковий ступінь доктор медичних наук
Заклад Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Посада Голова правління ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид»
Діти Людмила (нар. 4 червня 1971)
Надія
Софія (нар. 2013)
Олександра (нар. 2013)
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «Знак Пошани»
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Звання професор

Олександр Іванович Чебаненко (31 липня 1947, Трускавець) — український лікар та науковець, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, академік Європейської академії проблем людини, завідувач кафедри курортного менеджменту Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, заступник редактора «Українського бальнеологічного журналу», голова правління ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид», депутат Львівської обласної ради. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордену «За заслуги» I, II та III ступенів, кавалер «Золотого хреста Заслуги», почесний громадянин міста Трускавець[1][2]. У 2017 році увійшов до «Топ-100 найвпливовіших осіб Львівщини» за версією Інформагентства «Медіастар», де у категорії «Медицина» посів перше місце[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Чебаненко народився 31 липня 1947 року в м. Трускавець Львівської області. Його батько був першим головним лікарем Дрогобицької обласної лікарні в післявоєнний період, мати — медсестра. У 1973 році закінчив Львівський державний медичний інститут за спеціальністю лікар-уролог. Цього ж року починав працювати хірургом-урологом Дрогобицької районної лікарні.

У 1974—1975 роках Олександр Чебаненко працював завідувачем урологічного відділу санаторію «Кристал» у Трускавці, у 1975—1977 роках — старшим інспектором лікувально-профілактичного відділу Трускавецької курортної ради.

У 1977 році Олександр Чебаненко призначений головним лікарем санаторія «Дніпро», з 1997 року — голова правління та головний лікар ПрАТ "Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид».

Олександр Чебаненко очолює у Трускавці науково-виробничу групу клінічної бальнеології і фізіотерапії Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України.

З 2002 року Олександр Чебаненко завідувач кафедри курортного менеджменту на базі ЗАТ СГК «Дніпро-Бескид» з підготовки кадрів з менеджменту готельного, курортного і туристичного сервісу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка.

З 2004 року Олександр Чебаненко голова правління спеціальної економічної зони Курортополіс «Трускавець».

Олександр Чебаненко неодноразово обирали депутатом Трускавецької міської ради, членом виконкому[4]. Нині він депутат Львівської обласної ради.

Благодійність[ред. | ред. код]

Олександр Чебаненко опікується дитячим будинком «Оранта» у м. Дрогобичі. За його підтримки збудовано та будується п'ять церквів різних конфесій.

Нагороди, звання та відзнаки[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Людмила Яворська-Чебаненко (нар. 4 червня 1971[9]) — старша донька, доктор медичних наук, заслужений працівник охорони здоров'я України, лікар-гінеколог.

Доробок[ред. | ред. код]

Олександр Чебаненко автор 76 наукових робіт, двох винаходів та шести монографій, дві з яких присвячені чорнобильським проблемам.

  • Вода Нафтуся і водно-сольовий обмін. Попович І. Л., Чебаненко О. І., Флюнт І. С. Київ: Наукова думка. 1997
  • Жовчогінна дія води «Нафтуся». Київ: Комп'ютерпрес. 1997
  • Курорт Трускавець — дітям Чорнобиля. Величко Л. М., Чебаненко О. І. Київ: Здоров'я, 2000. 150 с.
  • Паратирин і кальцитонінподібні термінові ефекти біоактивної води Нафтуся. Чебаненко О. І., Флюнт І. С. Український Бальнеологічний журнал, № 2. с. 52-56. 2001
  • Особливості дії бальнеотерапії на курорті Трускавець на фагоцитарну ланку імунітету ліквідаторів аварії на ЧАЕС з різним ступенем імунодисфункції. Чебаненко О. І., Попович І. Л. Український Бальнеологічний журнал, с. 48-5. 2003
  • Особливості імуномодулювальної дії бальнеочиників курорту Трускавець у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з різним ступенем імунодисфункції. Бульба А. Я., Чебаненко О. І., Попович І. Л. ІІ міжнародна наук.- практ. конф. «Ресурси природних вод Карпатського регіону». Львів. 2003
  • Реабілітація захисно-пристосувальних систем на курорті Трускавець. Чебаненко О. І., Попович І. Л. Київ: ЮНЕСКО-СОЦІО. 2004
  • Поліваріантність бальнеоефектів чинників курорту Трускавець та їх прогнозування. Чебаненко О. І., Чебаненко Л. О., Попович І. Л. Київ: ЮНЕСКО-СОЦІО. 2012
  • Порівняльне дослідження фізіологічної активності води Нафтуся Трускавецького і Помірецького родовищ. Сидорук Н. О., Чебаненко О. І., Попович І. Л., Жуков В. А. Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця. Київ: ЮНЕСКО-СОЦІО. 216 с. 2017. ISBN 9781387447282

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чебаненко Олександр Іванович [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] Видавництво «Логос Україна»
  2. Нагорода для Олександра Чебаненка. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
  3. Топ-100 найвпливовіших осіб Львівщини 2017 [Архівовано 14 листопада 2018 у Wayback Machine.] Інформагентство МедіаСтар
  4. Олександр Чебаненко [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.] сайт Трускавецької міської ради
  5. Указ Президента України від 1 грудня 2018 року № 404/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 27-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  6. Ющенко нагородив Сендегу орденом «За заслуги» І ступеня
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України медичних працівників. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 539/97 Про нагородження відзнакою Президента України — орденом «За заслуги». Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
  9. Виповнилося 40 років заступнику з медичної роботи (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.

Посилання[ред. | ред. код]