Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів

Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів; European Athletics U20 Championships
Загальна інформація
Статус	активний
Тривалість	4 дні
Регулярність	раз на два роки
Засновано	1970
Вебсайт	посилання
Чемпіонат у Вікісховищі

Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів — міжнародне змагання серед спортсменів до 20 років, що проводиться раз на 2 роки Європейською легкоатлетичною асоціацією. Традиційно проходить у другій половині липня. До участі допускаються спортсмени, яким у рік проведення чемпіонату виповнюється 19 років або менше. Вперше відбувся в 1970.

Історія[ред. | ред. код]

Чемпіонат Європи серед юніорів — одне з найстаріших змагань в міжнародному легкоатлетичному календарі. Вперше ідея виявити найсильніших спортсменів Європи у віці до 20 років була реалізована ще в 1964. Тоді у Варшаві відбулися так звані неофіційні Європейські юніорські легкоатлетичні ігри, програма яких включала всі основні дисципліни легкої атлетики. Через 2 роки турнір під свій патронаж взяла Європейська легкоатлетична асоціація, і Ігри отримали офіційний статус. Нарешті, в 1970 у французькому Коломбі на їх основі був організований перший чемпіонат Європи серед юніорів.

Програма і формат змагань регулярно зазнавали різних зміни. Так, до 1989 вікові обмеження були різними для юніорів і юніорок. Перші виступали в категорії до 20 років, а другі — до 19 років. До початку 2000-х років учасники використовували в метаннях і бар'єрному бігу снаряди, ідентичні за своїми розмірами дорослим. Протягом 2000—2005, відповідно до вказівок ІААФ у дисциплінах юніорів були зменшені вага ядра і молота (з 7,26 до 6 кг), диска (з 2 до 1,75 кг) для метань, а також висота бар'єрів на дистанції 110 метрів (зі 106,7 до 99 см). Висота бар'єрів та вага снарядів у юніорок залишається аналогічною дорослим змаганням.

З моменту створення чемпіонату кожна країна могла виставити в один вид програми до 2 спортсменів. Починаючи з 2003, кількість можливих учасників однієї команди була збільшена до трьох^[1].

Формат[ред. | ред. код]

У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Європейської легкоатлетичної асоціації.

Програма чемпіонату включає 44 дисципліни легкої атлетики: біг на 100, 200, 400, 800, 1500, 3000 (юніорки), 5000, 10000 метрів (юніори), 100 метрів з бар'єрами (юніорки), 110 метрів з бар'єрами (юніори), 400 метрів з бар'єрами, 3000 метрів з перешкодами, естафетах 4×100 і 4×400 метрів, стрибку у висоту, з жердиною, в довжину, потрійному стрибку, штовханні ядра, метанні диска, молота, списа, ходьбі на 10000 метрів, семиборстві (юніорки), десятиборстві (юніори).

Право виступати мають тільки ті спортсмени, чий вік на 31 грудня року проведення турніру становитиме 19 років або менше.

Від однієї країни в кожному індивідуальному виді можуть вийти на старт до 3 спортсменів, які виконали в установлений період відповідний кваліфікаційний норматив. Країна також може виставити одного спортсмена в кожному індивідуальному вигляді без нормативу.

Країна може заявити по одній команді в кожній естафетній дисципліні. Допускається заміна в фіналі до 2 учасників команди від складу, який брав участь в попередньому забігу^[2].

Чемпіонати[ред. | ред. код]

	Рік	Місто-господар	Дати	Арена
—	1964	Варшава	18–20 вересня	Стадіон Десятиріччя
—	1966	Одеса	24–25 вересня	Чорноморець
—	1968	Лейпциг	23–25 серпня	Центральштадіон
1	1970	Париж	11–13 вересня	Стад де Коломб
2	1973	Дуйсбург	24–26 серпня	Ведауштадіон^[de]
3	1975	Афіни	22–24 серпня	Георгіос Караїскакіс
4	1977	Донецьк	19–21 серпня	Локомотив
5	1979	Бидгощ	16–19 серпня	Стадіон імені Здзіслава Кшишков'яка
6	1981	Утрехт	20–23 серпня	Овервехт
7	1983	Швехат	25–28 серпня	Рудольф Тонн^[de]
8	1985	Котбус	22–25 серпня	Макс Райманн^[de]
9	1987	Бірмінгем	6–9 серпня	Alexander Stadium^[en]
10	1989	Вараждин	24–27 серпня	Слобода^[pl]
11	1991	Салоніки	8–11 серпня	Кафтанзогліо
12	1993	Сан-Себастьян	29 липня– 1 серпня	Аноета
13	1995	Ньїредьгаза	27–30 липня	Міський стадіон^[hu]
14	1997	Любляна	24–27 липня	Бежиград^[sl]
15	1999	Рига	5–8 серпня	Даугава
16	2001	Гроссето	19–22 липня	Олімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні^[it]
17	2003	Тампере	23–27 липня	Тампере
18	2005	Каунас	21–24 липня	Стадіон імені С. Дарюса та С. Ґіренаса
19	2007	Генгело	19–22 липня	Стадіон імені Фанні Бланкерс-Кун^[nl]
20	2009	Новий Сад	23–26 липня	Караджордже
21	2011	Таллінн	21–24 липня	Кадріорг
22	2013	Рієті	18–21 липня	Рауль Гвідобальді^[it]
23	2015	Ескільстуна	16–19 липня	Екенгенс^[pl]
24	2017	Гроссето	20–23 липня	Олімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні^[it]
25	2019	Бурос	18–21 липня	Риаваллен
26	2021	Таллінн	15–18 липня	Кадріорг
27	2023	Єрусалим	7-10 серпня	Стадіон Єврейського університету^[en]
28	2025	Тампере		Тампере

Медальний залік[ред. | ред. код]

Інформація наведена по чемпіонат-2019 включно.


Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	НДР	146	90	60	296
2	Велика Британія	127	95	112	334
3	Німеччина	91	87	87	265
4	СРСР	83	102	88	273
5	Росія	80	77	61	218
6	Франція	52	63	72	187
7	Польща	48	55	60	163
8	Румунія	37	41	30	108
9	Італія	33	37	55	125
10	ФРН	31	47	42	120
11	Іспанія	27	22	47	96
12	Україна	26	19	22	67
13	Фінляндія	23	29	31	83
14	Швеція	21	18	24	63
15	Нідерланди	19	18	20	57
16	Білорусь	16	23	18	57
17	Болгарія	15	22	24	61
18	Угорщина	15	21	17	53
19	Туреччина	14	16	12	42
20	Бельгія	14	15	17	46
21	Чехія	11	11	12	34
22	Чехословаччина	10	5	11	26
23	Норвегія	9	17	8	34
24	Швейцарія	9	10	11	30
25	Хорватія	9	6	7	22
26	Греція	7	11	10	28
27	Португалія	7	8	6	21
28	Латвія	6	7	7	20
29	Ірландія	4	7	7	18
30	Азербайджан	4	4	1	9
31	Сербія	4	3	1	8
32	Естонія	4	1	5	10
33	Допущені нейтральні атлети	4	1	1	6
34	Словенія	3	6	2	11
35	Австрія	3	3	7	13
35	Данія	3	3	7	13
37	Югославія	2	8	7	17
38	Словаччина	1	3	5	9
39	Литва	1	3	1	5
40	Ісландія	1	1	2	4
41	Кіпр	1	1	1	3
41	Молдова	1	1	1	3
43	Боснія і Герцеговина	1	0	0	1
43	Вірменія	1	0	0	1
45	Чорногорія	0	2	1	3
46	Албанія	0	2	0	2
47	Сербія та Чорногорія	0	1	1	2
48	Люксембург	0	1	0	1
49	Ізраїль	0	0	1	1
Загалом (49 збірних)		1024	1023	1022	3069