Чемпіонат УРСР із шахів 1991 (жінки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат УРСР із шахів
1991 (жінки)
Інформація про турнір
Дата проведення 11 — 28 квітня 1991 року
Місце проведення Сімферополь, Україна
Організатор ФШУ
Система розіграшу Колова
Статистика
Країн-учасниць 1
Шахістів 16
Переможець Марія Непеїна (вдруге)
Зіграно партій 120

51-й чемпіонат України із шахів серед жінок, що проходив у Сімферополі з 11 по 28 квітня 1991 року.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Головний суддя турніру — Римма Антонова (всесоюзна категорія, Київ).

Турнір проводився за коловою системою за участі 16 шахісток з дев'яти міст України — Києва, Херсона, Харкова, Луганська, Севастополя, Сімферополя, Львова, Ялти, Макіївки.

Серед учасниць — 5 чемпіонок України минулих років, зокрема: Лідія Семенова (1971); Вікторія Артамонова (1983); Наталія Ручйова (1984), Марія Непеіна (1989) та Олена Седіна (1988, 1990), а також 14-річна дебютантка чемпіонатів України, майбутня переможниця у складі жіночої збірної України шахової Олімпіади, командного чемпіонату світу та чемпіонату Європи — Інна Гапоненко.

Відповідно до рейтингу Ело список учасниць турніру очолила 4-й номер серед українських шахісток — Лідія Семенова, а також Олена Седіна (5 місце) та Наталія Ручйова (8 місце).

Вигравши три партії поспіль після третього туру лідирувала 14-річна Інна Гапоненко (Херсон). Однак наступні свої три очка юна шахістка здобула лише за 7 наступних турів. Тож після десяти турів її випередили досвідченіші шахістки. Після 10-го туру лідерами були Наталія Ручйова (Севастополь) — 7 очок, Марія Непеїна (Луганськ) та Катерина Боруля (Львів) — по 6½ очка.

В 11-му турі Н. Ручйова зіграла внічию з О. Седіною, М. Непеїна перемогла Надію Ванюшкіну, К. Боруля — Анну Ратнер, а І. Гапоненко — Неллі Видоняк.

Отже, за підсумками 11-ти турів турнірне становище було наступним: К. Боруля, М. Непеїна, Н. Ручйова — по 7½ очка, І. Гапоненко — 7, О.Хорошавіна — 6, А.Борсук, З. Матюшина, О. Седіна, С. Стручкова — по 5½, В. Артамонова — 5, Л. Семенова — 4½ (1 відкладена партія), Н. Видоняк, А. Ратнер — по 4½, М. Декусар — 4 (1), Н. Ванюшкіна — 4, В. Баранова — 3.[1]

Перед 14 туром Непеїна, маючи в активі 9 очок, випереджала Ручйову, К. Борулю та Гапоненко на ½ очка. У 14-му турі Непеїна та Гапоненко зіграли внічию відповідно зі Стручковою та Барановою, а Ручйова виграла у К. Борулі. Перед останнім туром Непеїна та Ручйова мали по 9½ очка, Гапоненко — 9, К. Боруля — 8½.

Доля першого місця вирішилася в останньому турі, коли М. Непеїна білими перемогла А. Ратнер, і всі її конкурентки свої заключні партії завершили внічию.

Так Марія Непеіна вдруге стала чемпіонкою України. Наталія Ручйова здобула срібну медаль, а бронзову вручено Інні Гапоненко, якій у її неповних 15 років не вистачило лише пів-очка для виконання норми майстра спорту.

П'ять перших учасниць (крім призерів — ще студентка шахової спеціалізації Львівського інституту фізкультури Катерина Боруля та аспірантка такої ж спеціальності Київського інфізкульту, торішня чемпіонка України Олена Седіна) здобули путівки до півфіналу чемпіонату СРСР.[2]

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Марія Непеїна — чемпіонка України 1991 року (фото 2008 року)
Місце Учасник Місто Вік Рейтинг[3] 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 + = Очки Місце
1 Марія Непеїна Луганськ 21 2165 ½ 1 0 ½ 1 1 10½ Gold
2 Наталія Ручйова Севастополь 31 2245 0 1 ½ 0 10 Silver
3 Інна Гапоненко Херсон 14 ½ 1 ½ 1 ½ Bronze
4 Катерина Боруля Львів 21 2200 0 0 1 1 9 4
5 Олена Седіна Київ 22 2280 ½ 1 5
6 Оксана Хорошавіна Херсон 20 1 1 ½ 0 0 ½ 1 0 1 ½ ½ ½ 0 0 1 5 5 5 6
7 Світлана Стручкова Ялта 28 2145 ½ ½ 7
8 Вікторія Артамонова Київ 31 2090 0 8
9 Лідія Семенова Київ 39 2300 1 9
10 Зоя Матюшина Макіївка 39 0 7 10
11 Нелля Видоняк Львів 20 0 ½ 7 11
12 Анжела Борсук Херсон 23 2195 ½ 12
13 Наталя Ванюшкіна Луганськ 0 ½ 13
14 Марія Декусар Харків 18 1 6 14
15 Анна Ратнер Сімферополь 19 0 0 1 15
16 Вікторія Баранова Харків 30 2135 ½ 0 4 16
Легенда таблиці
Партія білими фігурами Партія чорними фігурами 1 перемога ½ нічия 0 поразка

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Спортивна газета» № 50, 25 квітня 1991 року
  2. «Спортивна газета» № 53, 6 травня 1991 року
  3. FIDE Rating List :: January 1991(англ.)

Див. також[ред. | ред. код]