Чемпіонат світу з пляжного футболу 2011
FIFA Beach Soccer World Cup | |
---|---|
Деталі турніру | |
Господар | Італія |
Місто | Равенна |
Дата | 1—11 вересня |
Кількість команд | 16 (з 6 конфедерацій) |
Стадіони | 1 (1 місто) |
Призери | |
Переможець |
Росія (1-й титул) |
Фіналіст | Бразилія |
3-тє місце | Португалія |
4-те місце | Сальвадор |
Статистика турніру | |
Матчів зіграно | 32 |
Голів забито | 269 (8.41 за матч) |
Глядачів | 119 370 (3730 за матч) |
Найкращий бомбардир(и) | Андре́ |
Найкращий гравець | Ілля Леонов |
← 2009 2013 → |
Чемпіонат світу з пляжного футболу 2011 — шоста світова першість із пляжного футболу під егідою ФІФА, шістнадцята загалом.
Всі матчі пройшли на стадіоні Stadio del Mare в передмісті міста Равенна, Маріна ді Равенна, на березі Адріатичного моря. За звання найкращої команди світу змагалися 16 найсильніших збірних від усіх шести континентальних конфедерацій ФІФА. В попередньому чемпіонаті, що пройшов 2009 року в ОАЕ, тринадцятий титул здобули бразильці. В фіналі 2011 року їм протистояла збірна Росії, яка й перемогла в турнірі, вперше здобувши «золото» на світовій першості (досі найвищим досягненням росіян був вихід до чвертьфіналу в 2008 і 2009). Ще одну несподіванку вболівальникам і фахівцям подарувала збірна Сальвадору, що вперше піднялась на четверту сходинку турніру.
Серед учасників була також українська збірна, що здобула звання чемпіонів Європи у 2010, однак пройти далі групового етапу українці не змогли.
Відбірковий етап[ред. | ред. код]
Фінальній частині чемпіонату передували кваліфікаційні змагання, що проводилися в шести зональних конфедераціях.
Європа[ред. | ред. код]
В європейській зоні змагання проходили на другому за відвідуваністю пляжі Італії Бібіоне в Сан-Мікеле-аль-Тальяменто. Відбіркове змагання, що має також статус чемпіонату Європи, було багатим на несподіванки. На чемпіонат світу з першого місця кваліфікувалася збірна України. Наступні три путівки отримали Португалія, Росія та Швейцарія. Вперше з 1997 року фінальна частина чемпіонату світу 2011 проходила без іспанців, також не подолали відбірковий етап чемпіони світу 2005 збірна Франції.
Азія[ред. | ред. код]
Азійський кваліфікаційний турнір відбувся в столиці Оману, місті Маскат за участі десяти команд. Збірна-господарів пройшла до фіналу, де поступилася японцям, але здобула право виступу на світовій першості. Японська збірна вдруге стала чемпіоном Азії. Останню путівку і «бронзу» турніру розігрували збірні ОАЕ та Ірану, іранці впевнено здобули перемогу 6:2.
Південна Америка[ред. | ред. код]
Три призера чемпіонату Південної Америки отримували право участі в світовій першості. Матчі проходили в Ріо-де-Жанейро, на пляжі Копакабана. У фіналі зійшлися збірні Бразилії та Аргентини, господарі турніру виявились сильнішими. Третє місце посіла команда з Венесуели, що здолала колумбійців. Вперше за всю історію чемпіонатів світу (з 1995) збірна Уругваю втратила право участі грати в фінальній частині. Таким чином, бразильці залишилися єдиними футболістами, без кого не обійшовся жоден чемпіонат світу.
Північна Америка[ред. | ред. код]
КОНКАКАФ мала лише дві путівки на світову першість і їх розігрували серед восьми команд у Мексиці на тихоокеанському курорті Пуерто-Вальярта ісп. Puerto Vallarta. До півфіналу відбіркового турніру пройшли команди Мексики та США, Сальвадору та Коста-Рики, що зіграли між собою. Обидва півфінальні матчі закінчилися серіями пенальті, в яких здобули перемоги господарі турніру та збірна Сальвадору. Мексиканці виграли в фіналі чемпіонату КОНКАКАФ, футболісти США посіли третє місце, однак це не допомогло їм учетверте поспіль потрапити на чемпіонат світу.
Африка[ред. | ред. код]
У першості КАФ дісталися фіналу (з дев'яти команд) збірні Сенегалу та Нігерії. В фіналі сильнішими виявилися сенегальці, однак обидві команди отримали запрошення в Равенну.
Океанія[ред. | ред. код]
У відбірковому турнірі ОФК мали взяти участь чотири команди, проте збірна Вануату була змушена пропустити його через потужний циклон, що не дав змогу вилетіти на Таїті. Господарі турніру не були фаворитами, проте здолали в вирішальному матчі команду Соломонових Островів і вперше здобули право участі в фінальній частині чемпіонату світу.
Господарі турніру[ред. | ред. код]
Італійська збірна вибула з розіграшу чемпіонату Європи ще до фінальної стадії. Проте отримала право участі в фінальній частині чемпіонату світу як команда-господар, ставши, таким чином, п'ятою представницею Європи. Всі країни-учасниці фінальної частини чемпіонату:
|
|
Груповий етап[ред. | ред. код]
Згідно з регламентом турніру за перемогу в основний час команді нараховується три очка, за перемогу в додатковий час або за пенальті — 2 очка, нічийний результат матчу виключений, а за поразку очки не нараховуються. Пенальті пробиваються гравцями по черзі до першого промаху.
Для визначення переваги між командами, що набрали однакову кількість очок застосовуються додаткові критерії: перемога в очних поєдинках, різниця забитих і пропущених голів тощо.
Умовні позначення |
---|
Команди з першої та другої позицій у групі проходять у Чвертьфінали |
Початок матчів даний за київським часом.
Група A[ред. | ред. код]
Команда | Ігор | Пер | П+ | Пор | + |
- |
+/- |
Очок |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Збірна Італії | 3 | 1 | 2 | 0 | 13 | 12 | +1 | 7 |
Збірна Сенегалу | 3 | 1 | 1 | 1 | 17 | 15 | +2 | 5 |
Збірна Швейцарії | 3 | 1 | 0 | 2 | 16 | 15 | +1 | 3 |
Збірна Ірану | 3 | 0 | 0 | 3 | 13 | 17 | −4 | 0 |
1 вересня 2011
18:00 |
Збірна Швейцарії | Матч 2 8 – 8 (дч) (1:4, 3:4, 4:0, 0:0) |
Збірна Сенегалу |
---|---|---|
Звіт (англ.) |
Пенальті | |||
Станкович | 0 – 1 | Кукпакі |
Пенальті | |||
Феуді Соріа Палма Ґорі Палмаччі |
5 – 4 | Мохтарі Надері Булокбаші Ахмадзаде Месіґар |
3 вересня 2011
19:30 |
Збірна Сенегалу | Матч 11 4 – 4 (дч) (0:2, 0:0, 4:2, 0:0) |
Збірна Італії |
---|---|---|
Звіт (англ.) |
Пенальті | |||
Кукпакі Фолл Мбає |
2 – 3 | Феуді Соріа Палма |
Група B[ред. | ред. код]
Команда | Ігор | Пер | П+ | Пор | + |
- |
+/- |
Очок |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Збірна Португалії | 3 | 3 | 0 | 0 | 24 | 5 | +19 | 9 |
Збірна Сальвадору | 3 | 2 | 0 | 1 | 10 | 17 | −7 | 6 |
Збірна Аргентини | 3 | 1 | 0 | 2 | 6 | 10 | −4 | 3 |
Збірна Оману | 3 | 0 | 0 | 3 | 7 | 15 | −8 | 0 |
Група C[ред. | ред. код]
Команда | Ігор | Пер | П+ | Пор | + |
- |
+/- |
Очок |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Збірна Росії | 3 | 3 | 0 | 0 | 20 | 7 | +13 | 9 |
Збірна Нігерії | 3 | 2 | 0 | 1 | 13 | 12 | +1 | 6 |
Збірна Таїті | 3 | 1 | 0 | 2 | 6 | 11 | −5 | 3 |
Збірна Венесуели | 3 | 0 | 0 | 3 | 8 | 17 | −9 | 0 |
Група D[ред. | ред. код]
Команда | Ігор | Пер | П+ | Пор | + |
- |
+/- |
Очок |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Збірна Бразилії | 3 | 2 | 1 | 0 | 11 | 7 | +4 | 8 |
Збірна Мексики | 3 | 1 | 1 | 1 | 6 | 8 | −2 | 5 |
Збірна України | 3 | 1 | 0 | 2 | 8 | 6 | +2 | 3 |
Збірна Японії | 3 | 0 | 0 | 3 | 6 | 10 | −4 | 0 |
2 вересня 2011
19:30 |
Збірна Бразилії | Матч 7 3 – 3(дч) (1:0, 1:3, 1:0, 0:0) |
Збірна України |
---|---|---|
Звіт (англ.) |
Пенальті | |||
Андре́ Маліас |
2 – 1 | І. Борсук Корнійчук |
6 вересня 2011
16:30 |
Збірна України | Матч 21 1 – 1 (дч) (1:0, 0:0, 0:1, 0:0) |
Збірна Мексики |
---|---|---|
Звіт (англ.) |
Пенальті | |||
І. Борсук Євдокімов |
0 – 1 | Вільялобос А. Родріґес |
Плей-оф[ред. | ред. код]
Чвертьфінали | Півфінали | Фінал | ||||||||
8 вересня 2011 | ||||||||||
Збірна Італії | 5 | |||||||||
10 вересня 2011 | ||||||||||
Збірна Сальвадору (дод. час) | 6 | |||||||||
Збірна Сальвадору | 3 | |||||||||
8 вересня 2011 | ||||||||||
Збірна Росії | 7 | |||||||||
Збірна Росії | 5 | |||||||||
11 вересня 2011 | ||||||||||
Збірна Мексики | 3 | |||||||||
Збірна Росії | 12 | |||||||||
8 вересня 2011 | ||||||||||
Збірна Бразилії | 8 | |||||||||
Збірна Бразилії (дод. час) | 10 | |||||||||
10 вересня 2011 | ||||||||||
Збірна Нігерії | 8 | |||||||||
Збірна Бразилії | 4 | Третє місце | ||||||||
8 вересня 2011 | ||||||||||
Збірна Португалії | 1 | |||||||||
Збірна Португалії (пен.) | 4 (3) | Збірна Сальвадору | 2 | |||||||
Збірна Збірна Сенегалу | 4 (2) | Збірна Португалії | 3 | |||||||
11 вересня 2011 | ||||||||||
Чвертьфінали[ред. | ред. код]
Пенальті | |||
B. Torres Бельхіор Маджер |
3 – 2 | Кукпакі Фолл C. Ba |
Півфінали[ред. | ред. код]
Гра за третє місце[ред. | ред. код]
Фінал[ред. | ред. код]
Переможець чемпіонату світу з пляжного футболу 2011 року |
---|
Росія Перший титул |
Остаточні позиції команд[ред. | ред. код]
Місце | Збірна |
---|---|
1 | Збірна Росії |
2 | Збірна Бразилії |
3 | Збірна Португалії |
4 | Збірна Сальвадору |
5 | Збірна Італії |
6 | Збірна Нігерії |
7 | Збірна Сенегалу |
8 | Збірна Мексики |
9 | Збірна України |
10 | Збірна Швейцарії |
11 | Збірна Аргентини |
12 | Збірна Таїті |
13 | Збірна Ірану |
14 | Збірна Японії |
15 | Збірна Оману |
16 | Збірна Венесуели |
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт (англ.)
- Статистика чемпіонату (англ.)
|