Червоне ядро
| Red nucleus | |
|---|---|
 Поперечний розріз через середній мозок, який показує місцезнаходження червоних ядер. Верхні горбки чотиригорбкового тіла вгорі малюнку і ніжки мозку знизу малюнку, обидві в розрізі. | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | nucleus ruber |
| Анатомія Грея | subject #188 |
| MeSH | D012012 |
| NeuroNames | 505 |
| NeuroLex ID | birnlex_1478 |
| TA98 | A14.1.06.323 |
| TA2 | 5898 |
| FMA | 62407 |
| Анатомічна термінологія | |
Червоне ядро (лат. nucleus ruber) — парна структура, розташована рострально в середньому мозку, яка бере участь у координації рухів. На розтині вона має блідо-рожевий колір, що, як вважається, зумовлене підвищеним вмістом заліза, присутнього в червоному ядрі принаймні у двох різних формах: гемоглобіну й феритину.[1].
Будова[ред. | ред. код]
Червоне ядро складається з каудальної (магноцелюлярної) і ростральної (т.зв парвоцелюлярної) частин. Знаходиться в покришці середнього мозку поряд з чорною субстанцією, та належить до підкіркових центрів екстрапірамідної рухової системи.
Функції[ред. | ред. код]
У хребетних без сформованого кортікоспінального шляху, хода переважно контролюється червоним ядром.
Позаяк кортикоспінальний шлях домінує (у всіх приматів), руброспінальний шлях може вважатися рудиментарним і червоне ядро має менше значення для рухової функції ніж навіть у більшості інших ссавців. Проте, повзання у малюків контролюється саме червоним ядром, як і помахування рук в такт ході [2]. Червоне ядро грає допоміжну роль у контролі плеча через проєкцію в магноцелюлярній частині. У людини червоне ядро також залучене у великих рухах рук (але не ніг, бо руброспінальний шлях закінчується у верхньогрудному відділі) Тонкий контроль пальців не модерується червоним ядром (функцію покладено на кортикоспінальний шлях). Більшість аксонів червоного ядра не представлені в спинному мозку, але натомість, (через парвоцелюлярну частину) передають інформацію з моторної кори в мозочок через нижньооливарний комплекс, важливий передавальний компонент довгастого мозку.
Вхідні й вихідні шляхи[ред. | ред. код]
Червоне ядро отримує багато імпульсів від мозочка (кулеподібного та коркоподібного ядер) на протилежній стороні; і від моторної кори на однойменній стороні.
Червоне ядро має два комплекти еферентних (вихідних) шляхів:-
- В людському мозку більша частина вихідної інформації йде пучком волокон через медіальну тегментальну (покришкову) ділянку в напрямку нижніх олив по однойменній стороні і формує частину шляху, що зрештою впливає на мозочок.
- Інший вихідний шлях) йде до ретикулярної формації ромбоподібного мозку й спинного мозку на протилежну сторону, складаючи руброспинальний шлях, який проходить вентрально від латерального кортикоспінального шляху. Як зазначалося раніше, руброспинальний шлях більш важливий у не-приматів; у приматів, внаслідок добре розвиненої кори головного мозку, кірково-спинномозковий шлях взяв на себе роль руброспінального. Магноцелюлярні і парвоцелюлярні нейрони червоного ядра мають секреторну функцію й виробляють вазопресин.
Додаткові ілюстрації[ред. | ред. код]
-
Схема основних мозкових структур. -
Глибокий розтин стовбура мозку. Вентральний вигляд. -
Поперечний розтин через середній мозок. -
Поперечний розтин через середній мозок на рівні верхніх горбків чотиригорбкового тіла. -
Корональний розтин одразу перед мостом. -
Корональний розтин мозку -
-
Червоне ядро -
Ніжки мозку, зоровий перехрест, водогін мозку. Вигляд знизу. Глибокий розтин. -
Ніжки мозку, зоровий перехрест, водогін мозку. Вигляд знизу. Глибокий розтин. -
Мозок. Вигляд знизу. Глибокий розтин.
_section_description_2.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wikipedia Red Nucleus Revision https://sites.google.com/site/childrenoftheamphioxus/table-of-contents/wikipedia-red-nucleus-revision [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Being and Perceiving. Manupod Press. 2011. с. 49. ISBN 978-0-9569621-0-2. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 19 грудня 2016.
