Черкаський повіт
| Черкаський повіт | ||||
 | ||||
_cherkasy.PNG) | ||||
| Губернія | Київська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Черкаси | |||
| Створений | 1795 | |||
| Площа | близько 3 500 км² | |||
| Населення | 307 542 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
Черкаський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Черкаси.
У 1795-96 роках існував Черкаський повіт у складі Вознесенського намісництва.
Історія[ред. | ред. код]
Повіт знаходився на південному сході Київської губернії, мав загалом трикутний контур і найбільший протяг в 80 верст (85 км) з півночі на південь і в 84 версти (89 км) із заходу на схід. З північного сходу межував із Золотоніськім повітом Полтавської губернії, відокремлюваним від нього Дніпром, на півдні з Чигиринським, південному заході з Звенигородським, північному заході з Канівським повітами. Площа повіту становила близько 3 500 км².
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 307 542 чоловік. З них 84,93 % — українці, 9,82 % — євреї, 4,17 % — росіяни[1].
В повіті було 644 населених пункти, зокрема 1 місто, 11 містечок, 71 село, 18 селищ, 11 слобід і одна колонія. Великих населених пунктів, що мали понад 3000 жителів, було 26.
1920—1922 у складі Кременчуцької губернії.[2]
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
1861 рік[ред. | ред. код]
Волості: Байбузівська, Балакліївська, Березняківська, Білозірська, Буртівська, Валявська, Вязівська, Головятинська, Городиська, Деренковецька, Завадівська, Жаботинська, Ковалиська, Костянтинівська, Ксаверівська, Матусівська, Межиріцька, Мліївська, Моленянська, Лозанівська, Носачівська, Орловецька, Попівська, 2-га Попівська, Прусівська, Ротмистрівська, Самгородська, Свинарська, Смілянська, Станіславчицька, Старосільська, Сунківська, Ташлицька, Тернівська, Тубольцівська, Хмільнянська, Хлистунівська, Шелепухівська, Яблуновецька.[3]
Переписи населення[ред. | ред. код]
1808 рік. Перепис євреїв Черкаського повіту орендарів закладів з продажу спиртних напоїв
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Київській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 квітня 2009.
- ↑ Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»(рос.)
- ↑ [Кіевскія губернскія вѣдомости № 44, відділ II, частина офіційна від 4 листопада 1861, с. 571 (рос. дореф.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. Кіевскія губернскія вѣдомости № 44, відділ II, частина офіційна від 4 листопада 1861, с. 571 (рос. дореф.)]
| |||||||
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |