Чернітка тепуйська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернітка тепуйська

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Чернітка (Myioborus)
Вид: Чернітка тепуйська
Myioborus castaneocapilla
(Cabanis, 1849)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • M. c. castaneocapilla (Cabanis, 1849)
  • M. c. duidae Chapman, 1929
  • M. c. maguirei Phelps & Phelps Jr, 1961
Синоніми
Myioborus brunniceps castaneocapilla
Посилання
Вікісховище: Myioborus castaneocapilla
Віківиди: Myioborus castaneocapilla
ITIS: 950083
МСОП: 22721902

Чернітка тепуйська[2] (Myioborus castaneocapilla) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає у Венесуелі, Гаяні і Бразилії. Раніше вважалася підвидом рудоголової чернітки.[3]

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 13 см. Довжина крила самця становить 6,2—7 см, довжина крила самиці 5,9-6,5 см. Голова оливково-коричнева, обличчя темне, на тімені рудувато-коричнева пляма. Верхня частина тіла оливково-коричнева. Крила і хвіст чорні, нижня частина тіла жовта, гузка біла. Лапи і дзьоб чорні.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[4]

  • M. c. castaneocapilla (Cabanis, 1849) — Гран-Сабана (південно-східна Венесуела, західна Гаяна і північна Бразилія);
  • M. c. duidae Chapman, 1929 — Серро-Дуйда, Серро-Уачамакарі, Серро-Пару (центральна частина штату Амасонас), Серро-Хауа (південний захід штату Болівар);
  • M. c. maguirei Phelps & Phelps Jr, 1961 — Серро-Ла-Небліна (південь штату Амасонас).

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Тепуйські чернітки живуть у вологих тропічних гірських лісах тепуїв на висоті 1200-2200 м над рівнем моря. Це осілий вид по всьому ареалу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Myioborus castaneocapilla. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. J.L. Pérez-Emán. Molecular phylogenetics and biogeography of the Neotropical redstarts (Myioborus; Aves, Parulinae). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 37 (2), ss. 511–528, 2005. doi:10.1016/j.ympev.2005.04.013 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  4. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6, S. 72 ; 196.