Чеслав Зберанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чеслав Зберанський
Народився 6 грудня 1885(1885-12-06)
Варшава, Російська імперія
Помер 31 травня 1982(1982-05-31) (96 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  Російська імперія
 Республіка Польща
 США
Діяльність офіцер, бортінженер, інженер
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов польська
Учасник Перша світова війна
Військове звання поручник
Нагороди
золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі срібний хрест ордена Virtuti Militari Cross of Independence with Swords
Чеслав Зберанський в аеропорту Мокотув у 1911 році перед першим польським літаком, співконструктором якого був він.
Чеслав Зберанський у своєму літаку.

Чеслав Зберанський (6 грудня 1885(1885-12-06), Варшава — 31 травня 1982(1982-05-31), Нью-Йорк, Нью-Йорк) — піонер польської авіації, інженер, авіаконструктор, підпоручик (лейтенант) піхоти Війська Польського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення Львівської політехніки почав активно розвивати своє захоплення авіацією. Він був співзасновником Гуртка авіаторів, де розпочав початковий дизайн, а потім (разом зі Станіславом Цивінським) будівництво літаків «Зберанський» та «Цивінський». 25 вересня 1911 року літаком керував Міхал Сціпіон дель Кампо, а потім був введений в експлуатацію. Після літака Едмунда Лібанського «Яскулка» це був перший літаючий літак у Королівстві Польському. У 1912 році він подарував свій літак Авіаційній асоціації студентів Львівської політехніки[1].

За 200 рублів йому вдалося придбати пошкоджений літак «Blériot XI», який розбив під Сікерками француз Грант[2]. Зберанський відремонтував літак і навчився самостійно ним керувати. На момент відкриття курсів лоцманства в Авіаті він продав літак «Blériot XI» і став учасником курсів лоцманства в цьому Товаристві (інструктор Генрик Сеньо), але самостійно не літав[1].

Під час Першої світової війни служив у Польських Легіонах, Польській Військовій Організації та АвіаціїВійська Польського у Франції.

У Війську Польському служив у 2 відділі Генерального штабу. Був організатором і керівником Гродненського відділення та начальником поста № 5 Литовсько-Білоруського фронту. Під час війни з більшовиками виконував обов'язки начальника оборони фронту [3]. Після закінчення війни був демобілізований.

1 червня 1919 року був перевірений у званні підпоручика (лейтенанта) по старшинству в піхотному офіцерському запасі [4] [5] [6]. У 1923 році був офіцером запасу 5-го полку піхоти Легіонів у Вільнюсі [4].

У 1934 році він був приписаний до Офіцерського крайового штабу № І. Це була група офіцерів, які «назавжди залишилися за кордоном» [5].

У 1920-х роках виробляв автомобілі, мотоцикли, дрезини та слайдери. У 1930 році почав працювати в державній адміністрації. Був старостою Лунінецького повіту, а згодом до вересня 1939 р. старостою Пружанського повіту.

З 1939 був у еміграції (почергово у Франції, Канаді, США). Під час Другої світової війни в 1940 році у Франції організував і очолив Бюро військової промисловості, а пізніше в Канаді займався виробництвом зенітних гармат і технічним наглядом за виробництвом літака «Anson V» для Federal Aircraft Company. 23 липня 1943 року він звернувся до головнокомандувача генерал-лейтенанта Казімежа Соснковського з проханням вступити до Польських Збройних Сил [3].

Став відомим як співконструктор першого успішного польського літака з частково металевою конструкцією. Був активним діячем польської громади, засновником англомовної книгозбірні бібліотеки Інституту авіації у Варшаві (1962).

Ордени та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б O narodzinach polskiego lotnictwa, w: „Pierwsze skrzydła”, oprac. Eugeniusz Banaszczyk. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1960. с. 5-42. OCLC 823598416.
  2. ↑ Lotnisko Mokotowskie w Warszawie. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności. 1981. с. 21. ISBN 83-206-0147-9.
  3. ↑ а б Zbierański, 1943.
  4. ↑ а б Rocznik Oficerski, 1923.
  5. ↑ а б Rocznik Oficerski Rezerw, 1934.
  6. ↑ Konieczny та Malinowski, 1988.
  7. ↑ Komunikat o nadaniu Orderu Odrodzenia Polski (PDF). Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej: 4. Nr 1 z 9 maja 1956. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2014. Процитовано 15 січня 2023.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • [1], Zbierański, Czesław;, "Listy do Naczelnego Wodza Polskich Sił Zbrojnych generała broni Kazimierza Sosnkowskiego oraz odpis listu do ś.p. generała Władysława Sikorskiego z 29 kwietnia 1942 roku" 
  • Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1923.
  • Rocznik Oficerski Rezerw 1934. 1934.
  • Konieczny, Jerzy Ryszard (1988). Mała encyklopedia lotników polskich. Т. 2. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności. ISBN 8320607345. ISSN 0239-5983.
  • Wielka Encyklopedia Powszechna PWN (1962—1969)
  • Portret.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чеслав_Зберанський&oldid=42616387