Чеченці в Європі
.jpg)
Чеченці в Європі – чеченська діаспора чисельністю понад 300 тисяч осіб. На думку колишнього прес-секретаря Масхадова Майрбека Вачагаєва, в Європі проживає від 120 до 150 тисяч чеченців (за даними 2016): у Німеччині, Франції, Бельгії, Австрії, Данії, Норвегії[1].
Історія[ред. | ред. код]
Одним з перших чеченців, що іммігрували Європу, був Тапа Чермоєв, який залишився життя прожив у Парижі, де також знаходилася його численна родина[2].
Масовий виїзд чеченців у країни Західної Європи зафіксовано після першої та другої чеченської війн. Значна кількість чеченців поїхала Туреччину та арабські країни. Також значно збільшилася чеченська діаспора у регіонах Російської Федерації.
У червні 2016 року в Гамбурзі зросла кількість біженців, які прибувають до Німеччини з Росії. До Німеччини чеченці їдуть, на думку правозахисників, через погані умови життя та жорсткий режим з боку керівництва Чеченської Республіки. За даними Федерального відомства Росії з питань міграції та біженців (BAMF), частка чеченців серед громадян Росії, які шукають притулку в Німеччині, становить 82%[3]. Однак влада Чечні ці заяви спростовує.
За результатами соціологічного опитування, проведеного в 2012 році в Чечні, лише 2% опитаних студентів пов'язують своє майбутнє з Чечнею, 20% - з Росією, 78% - із закордоном[4].
23 лютого 2017 року в Страсбурзі було проведено численний мітинг чеченців та інгушів, які проживають у європейських країнах, присвячений депортації чеченців та інгушів[5].
З 2017 року в Чечні відзначені переслідування стосовно осіб, підозрюваних у гомосексуальності, у зв'язках із Сирією, вживанні психотропних речовин тощо[6]. Активісти «Російської ЛГБТ-мережі» повідомили, що за три наступні роки з республіки втекли 177 осіб, 143 з них залишили Росію[7].
Україна[ред. | ред. код]
На сході України на боці української армії воюють європейські чеченці[8], де з них сформовані батальйони імені Джохара Дудаєва та шейха Мансура. Першим командиром чеченського батальйону, що воює на сході України, став генерал А. І. Мунаєв[9].
Конфлікти[ред. | ред. код]
У 2010 році в містечках Лінц та Маутхаузен Австрії між турками та чеченцями виник великий конфлікт, внаслідок якого семеро людей постраждали, а один був затриманий. Поліцією Австрії було заявлено, що розслідування інциденту не виявило релігійного чи етнічного підґрунтя конфлікту[10].
2014 року в Німеччині після усного з'ясування стосунків кинулися з кулаками одна на одну дві великі групи — курдів-езидів та мусульман, зокрема чеченців. У результаті лише поліції вдалося розняти представників двох діаспор[11].
У 2020 році відбулися заворушення за участю чеченців та арабів у Діжоні (Франція)[12] та в Берліні[13].
Політика[ред. | ред. код]
14 жовтня 2012 року до міської ради міста Берлаар у Бельгії був обраний депутатом Адам Ісаєв. Таким чином, Ісаєв став першим депутатом-чеченцем на території країн Європейського Союзу[14].
1 лютого 2020 року депутатом Бундестагу стало Бела Бах (справжнє прізвище Бахаєва). Вона народилася 1990 року в Магдебурзі. У 2007 році Бахаєва вступила до СДПН, у 2018 році в Мюнхенському університеті захистила дисертацію з юриспруденції. Бахаєва стала першою чеченкою - членом Бундестагу. Вона захоплюється скелелазанням та кінним спортом[15][16][17].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Міграційна ситуація в Чеченській республіці та на суміжних територіях у контексті антитерористичної операції 1999-2003 років - Центр політичної інформації, 2003
- Гільза в петлиці - Олександр Афанасьєв
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чеченцы под подозрением
- ↑ Горская эмиграция в Европе. Часть 1
- ↑ Правозащитники: беженцы из Чечни стремятся в Германию из-за репрессий в республике
- ↑ Карина Гаджиева (2012-012-29). Журнал "Дош" опубликовал итоги социологического исследования среди студентов чеченских вузов. kavkaz-uzel.eu. Кавказский узел. Процитовано 30 березня 2018.
- ↑ 23 февраля 2017 в Страсбурге пройдет митинг в память о трагедии вайнахов — депортации в Сибирь и Среднюю Азию. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
- ↑ Расправы над чеченскими геями (18+).
В соседнем помещении сидели «сирийцы» — парни, которых заподозрили в связях с теми, кто воюет в Сирии, или их родственники, либо же те, кто по глупости уехал в Сирию, разочаровался и сбежал домой. Сидят они там годами. Еще сидят те, кого берут на наркоте. Наркотики разные, но в основном это психотропный препарат «Лирика», за их применение в республике жестко наказывают.
- ↑ "Я их прощаю. Я свободный человек". Как живут геи из Чечни, открывшие свои лица. 24 июля 2020.
За три года, прошедших с массовых облав на гомосексуалов в Чечне, с помощью активистов «Российской ЛГБТ-сети» из республики бежали 177 человек, 143 из них к этому моменту покинули Россию.
- ↑ Чеченцы из Австрии воюют на востоке Украины
- ↑ Гильза в петлице — Александр Афанасьев
- ↑ В Австрии чеченцы и турки устроили побоище и гонки на дорогах: семеро пострадали
- ↑ В Германии курды избили чеченцев.
- ↑ Франция между чеченофобией и чеченофилией.
После этого Дижон стал ареной столкновений между приехавшими в город со всех концов Франции, из Бельгии и Германии чеченцами, которые с дубинками в руках принялись демонстративно патрулировать улицы «народного» квартала Грезиль, и местными жителями, преимущественно арабами-магрибинцами.
- ↑ Конфликт в Берлине: что не поделили чеченцы с арабским кланом.
- ↑ Первый депутат-чеченец появился в… ЕС. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ Чеченка — депутат Бундестага от СДПГ шокировала своих земляков (рос.). 17 лютого 2020. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ Анна Пейсахова (19 лютого 2020). “Чечня ее потеряла, когда она переняла немецкие особенности” (рос.). Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ Избрание чеченки депутатом Бундестага вызвало споры в Instagram. Кавказский узел (рос.). 2020-02. Процитовано 12 березня 2020.