Чеченці в Казахстані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чеченці в Казахстані — чеченська діаспора, що з'явилася в Казахстані в результаті депортації чеченців та інгушів у 1944 році. Станом на початок 2017 року, за даними Комітету зі статистики міністерства національної економіки Казахстану, її чисельність становить 32 894 особи[1] (за даними сайту joshuaproject.net — 38 тисяч)[2].

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1926 року, в Казахстані проживало три чеченці: два в Семипалатинській губернії і один в Сирдар'їнській[3].

Депортація[ред. | ред. код]

В результаті депортації, за різними оцінками, від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів опинилися в Казахській та Киргизькій РСР. У ході виселення і в перші роки після нього загинули приблизно 100 тисяч чеченців і 23 тисяч інгушів (приблизно кожен четвертий з обох народів)[4]. За оцінками Д. Едієва, втрати від депортації склали 125 477 чеченців (30,76 % від числа депортованих) та 20 284 інгуші (21,27 %)[5]. Лише 1949 року зниження чисельності вайнахів припинилося[6]. Чеченці та інгуші були розселені по 16 областях Казахстану та п'яти областях Киргизії. Ще кілька сотень людей були депортовані в Узбекистан, Таджикистан і РРФСР[7].

Реабілітація[ред. | ред. код]

Указами Президій Верховної Ради СРСР та РРФСР 9 січня 1957 року Чечено-Інгушська АРСР була відновлена[8][9]. Вайнахи почали масово повертатися на свою історичну батьківщину. До 1963 з 524 тисяч осіб до Чечено-Інгушетії повернулося 468 тисяч[10]. Частина чеченців та інгушів постійно мігрувала на Кавказ і назад через те, що їх повної реабілітації в СРСР так і не відбулося[11].

Подальші події[ред. | ред. код]

У жовтні — листопаді 1992 року стався осетино-інгуський конфлікт. Потім були Перша і Друга чеченські війни. Ці події сприяли припливу чеченців та інгушів до Казахстану[12].

Динаміка чисельності[ред. | ред. код]

Чисельність чеченської діаспори за роками[13]
Рік 1970 1979 1989 1999 2009[14] 2017
Чисельність 14 266 15 947 20 930 16 115 31 431 32 894

Переписи населення[ред. | ред. код]

Чисельність і частка чеченців за даними перепису населення за ці роки, за областями та містами республіканського значення[15][16][17][18][19]:

Чисельність Доля (в %)
1970 1979 1989 1999 2009 1970 1979 1989 1999 2009
Казахстан 34 540 38 256 49 053 31 799 31 431 0.26 0.26 0.30 0.21 0.19
Акмолинська область 2 471 2 628 4 181 3 149 3 136 0.25 0.26 0.39 0.37 0.42
Актюбінська область 1 192 2 222 3 335 1 379 1 287 0.21 0.35 0.45 0.20 0.16
Алмаати 1 480 1 701 2 194 2 304 2 182 0.19 0.17 0.20 0.20 0.15
Алматинська область 8 072 8 448 9 304 6 091 5 891 0.63 0.58 0.56 0.39 0.32
Нур-Султан 231 388 514 752 951 0.12 0.16 0.18 0.23 0.15
Атирауська область 157 316 578 112 164 0.04 0.08 0.13 0.02 0.03
Східноказахстанська область 3 641 2 748 2 790 1 690 1 651 0.23 0.16 0.15 0.11 0.11
Жамбильська область 4 038 3 692 3 881 2 438 2 320 0.50 0.39 0.37 0.24 0.22
Західноказахстанська область 235 1 012 1 303 714 579 0.04 0.17 0.20 0.11 0.09
Карагандинська область 4 055 4 405 5 997 4 660 5 099 0.25 0.25 0.34 0.33 0.38
Костанайська область 1 121 1 326 2 955 2 167 1 933 0.11 0.12 0.24 0.21 0.21
Кизилординська область 1 846 1 748 1 475 742 814 0.37 0.31 0.25 0.12 0.11
Мангистауська область 880 2 575 4 056 655 595 0.55 1.03 1.25 0.20 0.12
Павлодарська область 1 394 1 298 1 945 1 767 1 710 0.19 0.16 0.20 0.21 0.23
Північноказахстанська область 332 328 972 919 654 0.03 0.03 0.10 0.12 0.10
Туркестанська область 3 395 3 421 3 573 2 260 2 465 0.26 0.21 0.19 0.11 0.09

Нинішній стан[ред. | ред. код]

1989 року в Алма-Аті з'явився чечено-інгушський національно-культурний центр. У 1995 році він був перереєстрований як Асоціація розвитку культури чеченського та інгушського народів «Вайнах» із роздільними чеченським та інгушським правліннями та співголовами. До її складу входять національно-культурні об'єднання чеченців та інгушів усіх обласних центрів Казахстану[12].

Першими співголовами асоціації «Вайнах» були обрані доктор філософських наук, професор А. Яндаров та доктор геолого-мінеральних наук, професор, академік Національної академії наук Казахстану С. Оздоєв. У 1997 році співголовою асоціації замість А. Яндарова було обрано віце-президента Всесвітнього чеченського конгресу А. Мурадова. Асоціація «Вайнах» у 1995 році була включена до Асамблеї народів Казахстану, а її керівники стали членами Ради Асамблеї[20].

Після початку бойових дій у Чечні Асоціацією було проведено велику роботу з облаштування своїх одноплемінників, що втекли від війни[21]. Асоціація надає допомогу членам діаспори та біженцям, що потребують, вирішує питання розміщення біженців та їх реєстрації в правоохоронних органах. З 1998 в Алма-Аті функціонує інгушська недільна школа[22]. Чеченські та інгуські бізнесмени регулярно надають Асоціації фінансову допомогу[23].

Представники діаспори живуть у центральних, східних та південних районах Казахстану[12].

Відомі представники діаспори[24][ред. | ред. код]

  • Султан Байсултанов (1947—2012) — радянський і Казахстанський оперний співак, Народний артист Казахстану і Чечено-Інгушської АРСР[25].
  • Садо Бациєв  - Казахстанський гімнаст, майстер спорту Казахстану міжнародного класу, абсолютний чемпіон світу серед юніорів, бронзовий призер чемпіонату Азії[26][27].
  • Ахмет Мурадов (1951) — Казахстанський політик, співголова Асоціації чеченців та інгушів Казахстану « Вайнах», член ради Асамблеї народу Казахстану, член Комітету з питань екології та природокористування Мажиліса Парламенту Республіки Казахстан[28].
  • Ахмет Сапаров (1926—2002) — старший чабан радгоспу імені Калініна Ленгерского району Чимкентської області Казахської РСР, Герой Соціалістичної Праці[29].
  • Андарбек Яндаров (1937—2011) — вчений, громадський і політичний діяч, професор, доктор філософських наук, заступник голови Верховної Ради Чечено-Інгушської АРСР. Один з двох перших співголів асоціації «Вайнах»[30].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Министерство национальной экономики Республики Казахстан. stat.gov.kz. 1 січня 2017. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
  2. ↑ Country: Kazakhstan. joshuaproject.net (англ.). Процитовано 17 березня 2018.
  3. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 185.
  4. ↑ Pohl, 1999.
  5. ↑ Эдиев, 2003, с. 294.
  6. ↑ Земсков, 2005, с. 193—195.
  7. ↑ Земсков, 2005, с. 210—224.
  8. ↑ Указ Президиума ВС СССР от 09.01.1957
  9. ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 09.01.1957 № 721/4 о восстановлении Чечено-Ингушской АССР и упразднении Грозненской области
  10. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 268.
  11. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 273.
  12. ↑ а б в Ермекбаев, 2009, с. 274.
  13. ↑ Казстат (6 грудня 2007). Национальный состав Республики Казахстан. stat.gov.kz. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
  14. ↑ Казстат. Перепись населения Республики Казахстан 2009 года. Краткие итоги. stat.gov.kz. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
  15. ↑ Ethnic composition: 1970 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
  16. ↑ Ethnic composition: 1979 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
  17. ↑ Ethnic composition: 1989 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
  18. ↑ Ethnic composition: 1999 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
  19. ↑ „Ethnic composition: 2009 census“ (рос.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
  20. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 274—275.
  21. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 275.
  22. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 276.
  23. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 278.
  24. ↑ Ермекбаев, 2009.
  25. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 314—315.
  26. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 216—217.
  27. ↑ Специализированная детско-юношеская школа олимпийского резерва №9. sdushor9.kz. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
  28. ↑ Мурадов Ахмет Сейдарахманович. parlam.kz. Мажилис Парламента Республики Казахстан. Процитовано 18 квітня 2018.
  29. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 147—148.
  30. ↑ Ермекбаев, 2009, с. 177—178.

Література[ред. | ред. код]

  • Ермекбаев Ж. А. Чеченцы и ингуши в Казахстане. История и судьбы. — Алма-Ата : «Дайк-Пресс», 2009. — 508 с. — 1500 прим. — ISBN 978-601-7170-028.
  • Земсков В. Н. Спецпоселенцы в СССР. 1930—1960 гг. — Москва : Наука, 2005. — 306 с.
  • Эдиев Д. М. Демографические потери депортированных народов СССР. — Ставрополь : СтГАУ «Аргус», 2003. — 336 с. — 600 прим. — ISBN 595960020X.
  • Pohl J. O. Ethnic Cleansing in the USSR, 1937–1949. — Westport—London : Greenwood Publishing Group, 1999. — P. 93—98. — (Contributions to the Study of World History)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чеченці_в_Казахстані&oldid=40544345