Чин (богослужіння)
Чин (дав.-гр. τάξις — порядок, устрій[1]) — назва у православних богослужбових книгах повного викладу або вказівки порядку всіх змінюваних і незмінних молитов, призначених для конкретного церковного богослужіння, із позначенням їхньої взаємної послідовності[2]. Наприклад: «Чин божественної літургії Василія Великого», «Чин поховання дитини», «Чин, коли трапиться незабаром дуже хворому дати Причастя», «Чин благословення ілитону».
Чини або чинопослідування найчастіше викладаються у таких богослужбових книгах як «Служебник» та «Требник».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Древнегреческо-русский словарь Дворецкого «τάξις». Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ Полный церковнославянский словарь протоиерей Григорий Дьяченко стр. 823