Чона
| Чона | |
|---|---|
 | |
|
| |
| 62°54′15″ пн. ш. 111°13′10″ сх. д. / 62.90435100002777347° пн. ш. 111.21963500002777891° сх. д. | |
| Витік | Середньосибірське плоскогір'я [1][2] |
| • координати | 59°27′04″ пн. ш. 108°50′40″ сх. д. / 59.45111° пн. ш. 108.84444° сх. д. |
| • висота, м | 510 м [1][2] |
| Гирло | Вілюй (1510 км від гирла Вілюю) [1] |
| • координати | |
| • висота, м | 244 м [1] |
| Похил, м/км | 0,33 м/км |
| Басейн | Вілюй → Лена → море Лаптєвих |
| Країни: |
 Росія Іркутська область Республіка Саха (Якутія) |
| Регіон |
Саха Росія[5] |
| Довжина | 802 км[6] |
| Площа басейну: | 40600 км²[6] |
| Середньорічний стік | 125 м³/с (в гирлі) |
| Притоки: | Vakunaykad і Dekinded |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Чона (якут. Чуона өрүс) — річка в Східному Сибіру Росії, протікає по території Іркутської області та Республіки Саха (Якутія). Права притока річки Вілюй. Належить до водного басейну Лени → моря Лаптєвих.
Географія[ред. | ред. код]
Річка бере свій початок в південній частині Середньосибірського плоскогір'я, на висоті ~510 м над рівнем моря. У верхів'ї тече в північному — північно-східному, в середині - в північно-східному, а в пониззі, знову в північному — північно-східному напрямках. Впадає у Вілюйське водосховище річки Вілюй із її правого берега, за 1510 км від її гирла. В нижній течії русло річки на 170 км затоплене затокою Чона, Вілюйського водосховища.
Довжина річки — 802 км, площа басейну — 40600 км². Середній похил становить — 0,33 м/км. Живлення в основному снігове та дощове. Замерзає в жовтні, розкривається в травні. Внаслідок безлічі порогів річка Чона несудноплавна і може використовуватися тільки для лісосплаву.
Береги річки практично не заселені. Іноді зустрічаються споруди для тимчасового проживання мисливців — зимники.
Гідрологія[ред. | ред. код]
Спостереження за водним режимом річки Чони проводилось протягом 25 років (1974–1999) на станції Чона, розташованої за 296 км від гирла, впадіння її у Вілюй.[7] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила 86,89 м³/с для водного басейну 21 000 км², що становить близько 52% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що річка розкривається в першій половині травня, замерзає в жовтні. Час повеней триває із травня по липень, межень з кінця листопада до кінця березня. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 1,88 м³/с (у березні), що становить всього 0,3% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить — 642 м³/с і вказує на надзвичайно високу амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 0,50 м³/с (у лютому 1986 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 908 м³/с (у травні 1978 року).
Спостереження за водним режимом річки Чони, яке проводилось протягом 31 року (1974–1999) на станції Тую-Кгая, розташованої всього за 69 км від гирла, впадіння її у Вілюй.[8] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила 118,71 м³/с для водного басейну 37 700 км², що становить близько 93% від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становить — 99 міліметра на рік,[8] що може розглядатися як середня, і відповідає вимірам на більшості річок, лівих приток середньої течії Лени.
Притоки[ред. | ред. код]
Річка Чона приймає близько вісімдесяти приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 10 шт (від витоку до гирла):[6][9]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Чони, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві притоки | ||||
| Сикилі | 98 | 989 | 334 | |
| Юкталі | 62 | 1 090 | 296 | |
| Мархая | 109 | 3 580 | 261 | |
| Кучааки | 97 | 1 160 | 123 | |
| Д'єкінде | 158 | 2 380 | 72 | |
| Д'єлінде | 122 | 1 660 | 57 | |
| праві притоки | ||||
| Вакунайка | 362 | 10 100 | 300 | |
| Нижня Юкталі | 70 | 763 | 252 | |
| Ічода | 105 | 2 930 | 148 | |
| Улахан-Таас | 54 | 595 | 140 | |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Річка Чона на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
- ↑ а б Аркуш карти Q-49-50 [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.] Удачный. Масштаб: 1 : 1 000 000. Видання 1987 р. (рос.)
- ↑ Гирло без врахуванням дзеркала Затоки Чона, Вітімського водосховища.
- ↑ Гирло із врахуванням дзеркала Затоки Чона, Вітімського водосховища.
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в Річка Чона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Басейн річки Чона — Станція: Чона
- ↑ а б Басейн річки Чона — Станція: Тую-Кгая
- ↑ Валидатор водных объектов: Чона. [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2015-02-11 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Річка Чона // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Чона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Аркуш карти O-49-14 р Чирки. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1970 р. Видання 1979 р. (рос.)
- Аркуш карти P-49-IX,X Вилюйское водохр.. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1979 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)
)/O49-014%20%20%20р%20%20ЧИРКИ%20%2070-79.jpg){kind=link}
