Чорна Вода (потік)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Чорна Вода | |
---|---|
Витік | на північно-східних схилах гори Окрег (587,8 м) на висоті 527,3 м над рівнем моря у Потоку (присілок Волі-Піскуліна) (гміна Лонцько) |
• координати | 49°34′54″ пн. ш. 20°22′08″ сх. д. / 49.58167° пн. ш. 20.36889° сх. д.[1] |
• висота, м | 527,3 м |
Гирло | Дунайця |
• координати | 49°32′56″ пн. ш. 20°26′29″ сх. д. / 49.54889° пн. ш. 20.44139° сх. д.[2] |
• висота, м | 352,6 м |
Похил, м/км | 23,24 м/км |
Басейн | Балтійського моря |
Країни: | Польща, Малопольське воєводство |
Довжина | ~7,52 км |
Притоки: | Потік Кічанський (ліва) |
Чорна Вода (пол. Czarna Woda (dopływ Dunajca)) — гірський потік в Польщі, у Новосондецькому повіті Малопольського воєводства. Ліва притока Дунайця, (басейн Балтійського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина потоку 7,52 км, падіння потоку 174,70 м, похил потоку 23,24 м/км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,66 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,13 . Формується допливами та безіменними гірськими потоками.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східних схилах гори Окрег (587,8 м) на висоті 527,3 м над рівнем моря у Потоку (присілок Волі-Піскуліна) (гміна Лонцько)[1]. Тече переважно на південний схід через Загожин і у селі Лонцько впадає у річку Дунаєць, праву притоку Вісли.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Грудек, Чернець.
Притоки[ред. | ред. код]
- Потік Кічанський (ліва).
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- Потік перетинає туристичний шлях, який на мапі туристичній значиться жовтим кольором (Модинь (1027 м) — Мала Модинь (988 м) — Пехувка (623 м) — Лонцько — Щавниця).[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Geoportal // Czarna Woda na mapie Geoportalu Polskiej Infrastruktury Informacji Przestrzennej
- ↑ Wykaz wód płynących // s. 42 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2019. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ mapa-turystyczna // Łącko
Посилання[ред. | ред. код]
- Piskolina Wola, ... u żródłowisk Czarnej Woda, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 230. (пол.)