Чорниж
| село Чорниж | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Маневицький |
| Рада | Чорнижівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1583 |
| Населення | 1630 |
| Площа | 2,586 км² |
| Густота населення | 630,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44680 |
| Телефонний код | +380 3376 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°02′52″ пн. ш. 25°50′05″ сх. д. / 51.04778° пн. ш. 25.83472° сх. д.Координати: 51°02′52″ пн. ш. 25°50′05″ сх. д. / 51.04778° пн. ш. 25.83472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
182 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44680, Волинська обл., Маневицький р-н, с.Чорниж, вул.Центральна,48 |
| Карта | |
  Чорниж | |
 Чорниж | |
| Мапа | |
| |
Чо́рниж — село в Україні, у Маневицькому районі Волинської області. Населення становить 1630 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
На західній околиці села бере початок річка Грань, права притока Кросохи.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село відноситься до 1583 р., коли воно належало до княгині Чорторийської, яка платила від села податок за 7 димів і 5 городників. Наприкінці ХІХ ст. у селі було 121 дім і 884 жителя, дерев'яна церква.[1]. На початку Брусиловського прориву 22 травня (4 червня) 1916 р. Чорниж був атакований російською піхотою[2].
У 1906 році село Цуманської волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 68 верст, від волості 18. Дворів 141, мешканців 898[3].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1805 осіб, з яких 896 чоловіків та 909 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1625 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,63 % |
| російська | 0,25 % |
| білоруська | 0,06 % |
| молдовська | 0,06 % |
Відомі персоналії[ред. | ред. код]
- Івахів Василь — перший командир УПА на Волині, загинув поблизу села Чорниж
- Мельник Володимир Михайлович (1977—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Сорочук Микола Васильович (1997 — 2020) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2015—2020.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том 2. — Вінніпег, 1986. — С.525
- ↑ Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года [Сборник документов]. — Москва, 1940. — С.203, № 118
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Чо́рниж // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.557
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
