Чорноколюча змія цейлонська
| Чорноколюча змія цейлонська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Aspidura carinata | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Чорноколюча змія цейлонська (Haplocercus ceylonensis) — єдиний представник роду неотруйних змій Чорноколюча змія родини вужеві. Інша назва «пліснявна змія».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 48—50 см. Голова довга, дещо пласка. Морда широка, округла та довга. Ніздрі знаходяться на кінчику морди. Очі середнього розміру з круглими зіницями. Тулуб стрункий, маленький, циліндричний. Хвіст куций, займає 1/7 частину тіла. луска по середині кілевата, кілі мають вигляд колючок
Спина має малиново—коричневе забарвлення з чорною лінією на хребті, де знаходяться кілі-«колючки». Звідси походить назва цієї змії. Передня частина тулуба може бути жовтою. Збоку є низка чорних плям. Шия темно—коричнева. Задня частина тулуба може бути помаранчевого або світло—червоного кольору. Черево біле або жовтувате.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє вологі ґрунти, замулені стоки, гірські ліси. плантації. Зустрічається на висоті 1200 м над рівнем моря. Вдень ховається у землі, де риє ходи, або у купі гнилого листя. активна вночі або у сутінках. Харчується земляними хробаками.
Це яйцеживородна змія. Самиця у серпні—листопаді народжує 2—5 дитинчат завдовжки 15 см.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Це ендемік о.Шрі-Ланка.
Джерела[ред. | ред. код]
- Taylor, Edward H. 1953. Report on a collection of Ceylonese serpents. Univ. Kansas Sci. Bull. 35 (14): 1615–1624
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.