Чумаки (Нікопольський район)
село Чумаки | |
---|---|
Братська могила | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Нікопольський |
Рада | Томаківська селищна громада |
Облікова картка | Чумаки |
Основні дані | |
Засноване | 1741 |
Населення | 1203 |
Поштовий індекс | 53510 |
Телефонний код | +380 5668 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°57′15″ пн. ш. 34°37′06″ сх. д. / 47.95417° пн. ш. 34.61833° сх. д.Координати: 47°57′15″ пн. ш. 34°37′06″ сх. д. / 47.95417° пн. ш. 34.61833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
120 м |
Відстань до районного центру |
20 км |
Найближча залізнична станція | Мирова |
Відстань до залізничної станції |
25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 53500, Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, смт Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 |
Сільський голова | Іван Володимирович Калашник |
Карта | |
Мапа | |
|
Чумаки́ — село в Україні, в Томаківській селищній громаді Нікопольського району Дніпропетровської області. Населення — 1203 мешканці.
Колишній центр ліквідованої Чумаківської сільської ради. Сільраді також були підпорядковані села Крутеньке й Червоний Яр.
Географія[ред. | ред. код]
Село Чумаки знаходиться біля витоків річки Комишувата Сура, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Новоандріївка (Солонянський район). Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Через село проходить автомобільна дорога Т 0420.
Розташоване за 20 км на північний захід від районного центру та за 25 км від залізничної станції Мирова на лінії Апостолове — Запоріжжя Придніпровської залізниці.
Історія[ред. | ред. код]
Село Чумаки виникло у складі Кодацької паланки у першій половині XVIII століття на місці запорізького зимівника.
За даними на 1859 рік в казенному селі мешкало 1210 осіб (604 чоловіки та 606 — жінок), налічувалось 195 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік в селі мешкало 1699 осіб, налічувалось 303 двори, православна церква, школа, 2 лавки, проходило 2 ярмарки на рік[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3022 осіб (1494 чоловічої статі та 1528 — жіночої), з яких 3004 — православної віри[3].
На території Чумаків за УРСР була розміщена центральна садиба колгоспу «Іскра», за яким закріплено 5652 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4840 га орних земель. Вирощувалися в основному зернові культури, розвинуте також тваринництво м'ясо-молочного напрямку.
У серпні 1905 року тут відбувся значний виступ селян, під час сутички з поліцією тоді загинуло 8 чоловік. Жандарми заарештували 30 учасників «Маковійського заколоту» (повстання почалося в день релігійного свята Маковія). Селянами керував В. Коляда, йому допомагали Д. Колісник, Г. Ганжа, а також Я. Кандибей, який убив жандармського урядника, за що його засудили на 18 років каторжних робіт.
Селяни Чумаків брали участь у боротьбі проти німецьких окупантів у 1918 році в складі партизанського загону, який очолював комуніст А. С. Опалатенко з с. Китайгородки. В 1920 році в Чумаках організовано КНС (голова — П. Н. Чорнокнижний). Наступного року створено партійний осередок, який очолював у той час П. П. Колісник.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
У селі — середня школа, в якій 20 вчителів навчають 380 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з фондом 9939 книг, дільнична амбулаторія та стаціонарне відділення Томаківської районної лікарні, дитячі ясла-садок на 50 місць. Є відділення зв'язку, АТС, ощадна каса, 10 магазинів, їдальня.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1152 | 95.76% |
російська | 47 | 3.91% |
білоруська | 2 | 0.17% |
румунська | 1 | 0.08% |
інші/не вказали | 1 | 0.08% |
Усього | 1203 | 100% |
Економіка[ред. | ред. код]
- ТОВ «Гарант».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Поблизу села Чумаки розташовані кургани скіфського часу.
- Будинок Волоської управи (нині музей історії села Чумаки).
- Карьєргардія (нині пошта).
Видатні персони[ред. | ред. код]
- У селі народився видатний син Січеславщини — Капустянський Микола Олександрович — генерал-хорунжий Армії УНР, один з керівників Організації українських націоналістів.
- Андрій Колісник (1965—2015) — старший лейтенант 20-го батальйону територіальної оборони, героїчно загинув у російсько-українській війні, відмовившись здаватися у нерівному бою.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Томаківського району [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Чумаки [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-64. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Родное село попрощалось с отказавшимся сдаваться и расстрелянным боевиками командиром взвода, старшим лейтенантом 20-го батальона Андреем Колисныком. ВИДЕО. censor.net. UA. 28 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Чумаки́ // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.849
|
|
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |