Запоріжжя-Ліве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запоріжжя-Ліве
Запорізька дирекція
Придніпровська залізниця
станція
Розташування
Розташування Україна Україна, м. Запоріжжя
Адреса вул. Софіївська, 230
Координати 47°53′03″ пн. ш. 35°14′16″ сх. д. / 47.88417° пн. ш. 35.23778° сх. д. / 47.88417; 35.23778
Структура
Лінія(ї) Запоріжжя-Ліве — Запоріжжя II
Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова
Платформ 2
Тип платформ бічна та острівна
Колій 52
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Супутні автобус: 13, 26, 51, 74
Історія
Відкрито 1934 (90 років)[1]
Електрифіковано 1935 (=3 кВ)
Інша інформація
Власник Придніпровська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 460005
Код Експрес-3 2210801
Тарифна зона 2
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя II 10 км
Запоріжжя I 13 км
Імені Анатолія Алімова 9 км
Вільнянськ 17 км
Апостолове 145 км
Мапа
Мапа

Запорі́жжя-Лі́ве — вузлова сортувальна залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці. Розташована на перетині ліній Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова та Запоріжжя-Ліве — Запоріжжя II. Розташована у східній частині Заводського району міста Запоріжжя.

Станція обслуговує підприємства лівобережного промислового комплексу Запоріжжя: «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запоріжкокс», «Запоріжвогнетрив»

До станції примикає 6 перегонів:

В межах станції розташовані чотири парки: А, Б, В, Л та структурний підрозділ ВЧД-9 «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве»[2].

На станції діє сортувальна гірка середньої потужності.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1934 році для обслуговування лівобережного промислового комплексу міста Запоріжжя.

У 1935 році електрифікована постійним струмом в складі дільниці Запоріжжя — Довгинцеве[3].

У листопаді 2021 року неподалік від станції Запоріжжя-Ліве виставлено на продаж залізничну гілку завдовжки 152 метри з відведеною ділянкою землі 0,75 га. Вона розташована поряд із заводом «Кремнійполімер» та проходить вздовж «Запорізького титано-магнієвого комбінату»[4].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Запоріжжя-Ліве зупиняються лише приміські поїзди, що прямують до кінцевих станцій Запоріжжя II, Пришиб та Синельникове I.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  2. Довідка про надання послуг СП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» // Придніпровська залізниця.
  3. [Історія електрифікації залізниць (1926—1940)] (рос.)
  4. У Запоріжжі виставили на продаж залізничну гілку (фото) [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Акцент, 2021-11/-14 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Зеркалов Д. В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 1. К.: Основа, 2002. — 462 с.
  • Зеркалов Д. В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 2. К.: Основа, 2003. — 564 с.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]