Чінарова Тамара Євсіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чінарова Тамара Євсіївна
Народилася 18 липня 1919(1919-07-18)[1]
Аккерман, Четатя-Албе, Румунське королівство
Померла 31 серпня 2017(2017-08-31) (98 років)
Малага, Андалусія, Іспанія
Країна  Румунське королівство
 Франція
 Австралія
Діяльність балерина, перекладачка
Знання мов англійська[2]
У шлюбі з Пітер Фінч

Тамара Євсіївна Чінарова (до шлюбу Рекемчук, у шлюбі Фінч, 18 липня 1919, м. Четатя-Албе, Румунське королівство (нині м. Білгород-Дністровський, Одеська область, Україна) — 31 серпня 2017, м. Малага, Іспанія) — австралійська балерина українського, вірменського та грузинського походження родом із Білгорода-Дністровського, Одеська область[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 18 липня 1919 року у бессарабському місті Четатя-Албе, нині Білгород-Дністровський. Її родина мала українські, вірменські та грузинські корені. Сестра письменника Олександра Євсейовича Рекемчук[4].

Дід за материнською лінією — Крістапор Чінарян (Kristapor Chinaryan), вірменський землевласник, який пережив масові вбивства вірмен 1894—1896 років Османською імперією. 1895 року він утік до Бессарабії, де прийняв русифіковане прізвище Чінаров. Одружився з українкою і врешті став дуже заможним: володів виноградниками, трьома будинками і готелем. Під час кишинівських погромів 1903 року він переховував єврейські родини у своїх підвалах[4].

Матір Тамари Анна Чінарова вивчилася на медсестру і працювала у Червоному Хресті під час Першої світової війни. Там познайомилася з капітаном Російської імператорської армії Євсевієм Тимофійовичем Рекемчуком українського і грузинського походження, з яким одружилася 1918 року. У 1920-ті роки вся родина емігрувала до Франції і жила в Парижі, де Тамара почала займатися танцями з емігрантськими балеринами з Імператорського російського балету. 1926 року батько переїхав у Радянський Союз, побажавши будувати нове соціалістичне суспільство[5]. Тамара з матір'ю, яка була переконаною антибільшовичкою, вирішили залишитися в Парижі і більше ніколи не бачили батька. Тамара взяла дошлюбне прізвище матері[6].

1926 року батько вдруге одружився — з українською акторкою Лідією Приходько (1905—1984), наступного року у них народився син Олександр Рекемчук, який став журналістом і письменником. Євсевія Рекемчука заарештували за звинуваченням у шпигунстві на користь Румунії і розстріляли 11 жовтня 1937 року. Посмертно, після смерті Сталіна, його реабілітували[7].

Життя і творчість[ред. | ред. код]

У десятирічному віці Тамара почала вчитися у відомої викладачки, колишньої балерини Імператорського російського балету Ольги Преображенської. Вже 1931 року Тамара вирушила в тур по Алжиру і Марокко, де її представляли як «найменшу балерину в світі». 1932 року вона виступала у Румунії, в тому числі у рідному місті Четатя-Албе. Гастролі по Румунії супроводжували циганські музиканти, в яких Чінарова вчилася складним циганським танцям — пізніше вона танцювала їх у балеті Петрушка[4].

Артистки трупи «Російського балету Монте-Карло» Тамара Чінарова (зліва) і Ніна Юшкевич (в центрі) на пляжі Бунгало, Новий Південний Уельс

Після повернення до Франції у Парижі хореограф Джордж Баланчин звернув увагу на Чінарову та її однокласників та обрав їх для танцювальних вистав в опереті «Орфей в пеклі». 1932 року Тамара Чінарова приєдналася до Оригінального російського балету в Монте-Карло і швидко завоювала популярність[8]. Чінарова виступала зі своїми однокласницями — Іриною Бароновою, Тетяною Рябушинською і Тамарою Тумановою, які, за словами Баланчина, були «російськими балеринами, що ніколи не танцювали в Росії»[4].

1936 року Тамара Чінарова приїхала з гастролями в Австралію, а через два роки знову повернулася сюди з Оригінальним російським балетом. Вона справила сильне враження на австралійську публіку в балетах Les présages, Thamar і Le Beau Danube bleu[9]. 1939 року, після закінчення туру по Австралії, балерина вирішила лишитися в цій країні. 1940-х років вона зробила вагомий внесок у становлення нових австралійських труп, у тому числі Елен Кірсової та Едуарда Борованського. В середині 1940-х була головною танцівницею балету Едуарда Борованського і працювала з ним над відновленням балетів з репертуару російських творів[10].

Зовнішні зображення
Серж Ісмаілофф, Анна Волкова, Олег Тюпін, Тамара Чінарова і Пауль Петрофф під час гастролей Російського балету Ковент-Гардена в Австралії (1938)
(Національна бібліотека Австралії)
https://nla.gov.au/nla.obj-224085314/view

Після припинення танцювальної кар'єри Тамара Чінарова-Фінч працювала російською перекладачкою для багатьох англомовних танцювальних труп, у тому числі для Австралійського балету під час його гастролей в Росії і для російських артистів, які гастролювали на Заході. Вона також писала про танці і публікувала свої роботи в ряді танцювальних журналів, зокрема у Dancing Times. 1958 року разом із Гектором Кемероном стала співавторкою збірки російських казок для дітей під назвою «Маленький король: книга двадцяти ночей і однієї ночі» (The Little King: The book of twenty nights and one night)[11].

Приватне життя[ред. | ред. код]

1943 року Тамара Чінарова вступила в шлюб з актором Пітером Фінчем і працювала з ним над кількома фільмами. 1949 року народила доньку Аніту і подружжя переїхало до Лондона[12]. Чінарова розлучилася з Фінчем 1959 року, після того як дізналася про його роман із британською акторкою Вів'єн Лі у Каліфорнії. 2004 року Тамара переїхала в Іспанію до своєї доньки[4].

Зовнішні зображення
Тамара Чінарова з Пітером Фінчем і дочкою

Померла 31 серпня 2017 року в Малазі[13].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Чінарова-Фінч, Тамара (2007). Dancing into the Unknown: My Life in the Ballets Russes and Beyond. Dance Books Ltd. ISBN 978-1-85273-114-4.
  • Tamara Tchinarova. Tamara Toumanova. (Biography) Dancing times. July 1997, p. 889—891, 893.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Tamara Tchinarova Finch. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  4. ↑ а б в г д Artsvi Bakhchinyan. Архівована копія // Inie Berega : журнал. — 2012. — 28 мая. Архівовано з джерела 10 червня 2020. Процитовано 2015-03-21.
  5. ↑ Чінарова, Тамара (січень 2004). Autobiographical article. Dance Chronicle.
  6. ↑ Australia Dancing in the World by Michelle Potter (PDF).
  7. ↑ Рекемчук Александр Евсеевич | Литературный институт имени А. М. Горького. litinstitut.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  8. ↑ Tamara Tchinarova Finch (2004). My Life in the Ballets Russes and Beyond. Dance Chronicle. 27: 1—47. doi:10.1081/DNC-120029925.
  9. ↑ Australia Dancing in the World by Michelle Potter (PDF). Trove (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2012. Процитовано 29 травня 2020.
  10. ↑ Renee Renouf. Ballet Magazine Review. Архів оригіналу за 25 грудня 2013.
  11. ↑ Finch, Tamara and Cameron, Hector. (1958) The Little King: The book of twenty nights and one night, Sydney: Angus & Robertson.
  12. ↑ Australia Dancing - Finch, Tamara Tchinarova (1919 - ). web.archive.org. 29 серпня 2007. Архів оригіналу за 29 серпня 2007. Процитовано 29 травня 2020.
  13. ↑ Прощальный поклон балерины - Русская еженедельная газета «Единение». www.unification.com.au. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 29 травня 2020.
  14. ↑ Lib.ru/Классика: Чинарова-Финч Тамара Евсеевна. Воспоминания о Тамаре Тумановой, ее грозной и верной маме и о "Русском балете". az.lib.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 29 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чінарова_Тамара_Євсіївна&oldid=41481201