Чінголо блідий
| Чінголо блідий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_survey_bird_L,_lado_de_loma,_lake_patagonia_ranch_estates,_scc,_az_-01_(12092103435).jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Peucaea botterii (Sclater, 1858) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Aimophila botterii | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Чі́нголо блідий[2] (Peucaea botterii) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Мешкає в Мексиці, США та Центральній Америці.[3] Виділяють низку підвидів. Вид отримав назву на честь італійського орнітолога Маттео Боттері (1808–1877).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14 см. Забарвлення загалом світло-сіре, схоже на забарвлення самиці хатнього горобця (Passer domesticus). На спині чорні і коричневі смужки, над очима тонка каштанова смуга, під дзьобом тонкі чорні "вуса". Груди сірі, на плечах невеликі жовтуватя плями.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють вісім підвидів:[4]
- P. b. arizonae Ridgway, 1873 — південний захід США, північно-західна Мексика;
- P. b. texana (Phillips, AR, 1943) — південь США, північно-східна Мексика;
- P. b. goldmani (Phillips, AR, 1943) — західна Мексика;
- P. b. botterii (Sclater, PL, 1858) — центральна і південна Мексика;
- P. b. petenica (Salvin, 1863) — південно-східна Мексика, Беліз, північна Гватемала;
- P. b. spadiconigrescens (Howell, TR, 1965) — Гондурас, північний схід Нікарагуа;
- P. b. vantynei (Webster, JD, 1959) — центральна Гватемала;
- P. b. vulcanica (Miller, W & Griscom, 1925) — захід Нікарагуа, північний захід Коста-Рики.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бліді чінголо поширені від південних штатів США до північної Коста-Рики. В США птахи мешкають локально в Аризоні і на західному березі Ріо-Гранде. В Мексиці широко поширені від Сонори до Чіапаса і півострова Юкатан. В Центральній Америці ареал птаха досить фрагментований. Бліді чінголо не були зареєстровані в Сальвадорі. Південною межею поширення блідих чінголо є місцевість навколо вулкана Мірабальєс в Гуанакасте (Коста-Рика). Живуть в посушливих і напівпосушливих районах, на луках і в чагарниках, зазвичай на невеликій висоті, хоча трапляються і на висоті 2400 м над рівнем моря.
Раціон[ред. | ред. код]
Бліді чінголо харчуються комахами і насінням.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Peucaea botterii. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Peucaea botterii у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Peterson, Roger Tory, y Edward L. Chalif. 2008. Aves de México. Guía de campo. Editorial Diana, México. ISBN 978-968-13-3207-5
- Howell, Steve N.G., y Sophie Webb. 1995. A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford University Press. pp. 676–677. ISBN 0-19-854012-4.
- Byers, C., U. Olsson, y J. Curson. 1995. Buntings and Sparrows. Pica Press ISBN 1-873403-19-4.
- Stiles, F. Gary, y Alexander Frank Skutch. 1989. A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
- Webb, E. A., and C. E. Bock. 1996. Botteri’s Sparrow (Aimophila botterii). In The Birds of North America, No. 216 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Academy of Natural Sciences, Philadelphia, and The American Ornithologists’ Union, Washington, D.C.
Посилання[ред. | ред. код]
- Aimophila botterii. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |