Шайнога Дмитро Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Шайнога
Дмитро Андрійович Шайнога
Народився 5 березня 1929(1929-03-05)
Шайноги, Радехівський район, Львівська область, Україна
Помер 4 лютого 2005(2005-02-04) (75 років)
Тернопіль, Україна
Поховання Станіславчик
Країна  Польська Республіка
 Українська Радянська Соціалістична Республіка
 Україна
Діяльність художник
Alma mater Львівське училище прикладного мистецтва
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України

Дмитро Андрійович Шайнога (5 березня 1929, с. Шайноги, нині Львівська область — 4 лютого 2005, м. Тернопіль) — український живописець. Член Національної спілки художників України (1978). Заслужений художник України (2004).

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Шайнога народився 5 березня 1929 року в селі Шайногах, нині Радехівської громади Червоноградського району Львівської области України.

Закінчив Львівське художньо-ремісниче училище трудових резервів (1949), Львівське училище прикладного мистецтва (1958). Працював у м. Станиславові (1949—1951, нині Івано-Франківськ).

У 1951—1953 роках репресований; перебував у м. Прокоп'євську (нині РФ).

Від 1958 — у Тернополі: старший методист із образотворчого мистецтва обласного будинку народної творчості (1958—1964), у художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду УРСР (від 1964). Відповідальний секретар Тернопільської організації Спілки художників України (від 1989).

Помер 4 лютого 2005 року в Тернополі.

Похований в с. Станіславчик Золочівського району.

Творчість[ред. | ред. код]

Від 1960 — учасник збірних виставок у містах Тернопіль, Львів, Київ, Москва та Пенза (обидва — РФ); персональна (1994) та посмертна (2006) виставки.

Працював у галузі станкового (пейзаж) і монументального живопису. Твори монументального живопису — смальтові мозаїки на фасадах: «Будівничі» (Почаївське ПТУ № 21, 1976—1977), «Подільські Товтри» (районний вузол зв'язку в м. Збараж, 1981) та інші.

Передав у дар Тернополю 100 своїх картин. Роботи зберігаються у фондах Тернопільського обласного художнього музею.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 5 жовтня 2004 року № 1180/2004 «Про нагородження діячів образотворчого мистецтва»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гайда, В. Дмитро Шайнога: «Попри всі негаразди мистецьке життя в Тернополі має великі перспективи…» // Тернопіль вечірній. — 1996. — 20 лип. — С. 3. — (Культура).
  • Паламар, А. Намалювати день // Вільне життя. — 1979. — 15 квіт. — С. 4. — (Над чим ви працюєте?).
  • Дуда, І. Дмитро Шайнога // Тернопіль. — 1994. — № 2/3. — С. 92.
  • Гайда, В. «За нас повинні говорити наші полотна…» // Тернопіль вечірній. — 1994. — 13 лип. — С. 4. — (У колі муз).
  • Дацюк, І. Дмитро Шайнога: «Іншим я себе не уявляю» // Тернопіль вечірній. — 2000. — 23 серп. — С. 3.
  • Лисевич, М. Літописець Поділля // Західна Україна. — 1994. — 30 лип. — 5 серп. — (Мистецтво).
  • Ліберний, О. Майстер пейзажу // Свобода. — 2006. — 18 лют. — С. 14. — (Виставки).
  • Мисько, Е. Обрії оновленого краю // Образотворче мистецтво. — 1979. — № 6. — С. 12.
  • Тарасенко, В. Щедрий дарунок художника Шайноги рідному місту // Тернопіль вечірній. — 1995. — 20 верес.
  • Гулько, Я. Вшанування співця рідного краю // Тернопіль вечірній. — 1994. — 29 черв. — С. 3.
  • Дуда, І. Вічність на полотні // Тернопіль вечірній. — 1994. — 8 черв. — С. 4.
  • Собкович, Н. Від Карпат до Єнісею // Тернопіль вечірній. — 1999. — 2 квіт. — С. 4.
  • Войтович, О. Згасає час, мистецтво не вмирає // Свобода. — 2006. — 4 лют. — С. 8. — (Пам'ять).
  • Костишин, Л. Пам'яті Дмитра Шайноги // Вільне життя. — 2005. — 19 берез. — С. 5.
  • Машлянка, Б. Пам'яті Дмитра Шайноги присвячено виставку // Місто. — 2005. — 16 берез. — С. 6.