Шамардін Павло Зіновійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Зіновійович Шамардін
Народження 1 (14) грудня 1907
Колибілка, Острогозький повіт, Воронезька губернія, Російська імперія
Смерть 16 квітня 1976(1976-04-16) (68 років)
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Поховання Центральний цвинтар Кишинева
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ Мотострілецькі війська
Роки служби 19291955
Звання  Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Павло Зіновійович Шамардін (* 1 грудня (14 грудня) 1907(19071214) — 16 квітня 1976) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), почесний громадянин м. Бєльці (1966)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 (14) грудня 1907 року в селі Колибелка (нині Лискинського району Воронезької області РФ) у селянській родині. Українець. Закінчив 10 класів школи.

У 1929 році призваний на військову службу у військ ОДПУ СРСР. У 1933 році закінчив кавалерійську школу, в 1938 році – курси перепідготовки комскладу при Харківській прикордоншколі. У 1942 році прискорений курс Військової академії імені Фрунзе.

На фронтах німецько-радянської війни з вересня 1942 року. бригади Воював на 2-му Українському і 1-му Білоруському фронтах, брав участь у визволенні Правобережної України, Молдови, Польщі, в Берлінській операції.

Командир 33-ї гвардійської мотострілецької бригади (9-й танковий корпус, 2-а гвардійська танкова армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії полковник П.З. Шамардін відзначився в ході Варшавсько-Познанської операції в січні 1945 року. Його бригада брала участь у звільнені міст Гостинін, Бидгощ, Влоцлавек, і при цьому нанесла великих втрат противнику у живій силі і техніці.

6 квітня 1945 року гвардії полковнику Шамардін Павлу Зіновійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6802).

Після війни продовжував службу в армії на командних посадах.

З 1955 року полковник П.З.Шамардін у відставці. Жив у Москві, пізніше у Кишиневі (Молдавська РСР). Помер 16 квітня 1976. Похований на Центральному кладовищі в Кишиневі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воєнвидав, 1988 – сторінка 753

Посилання

[ред. | ред. код]