Шаповалов Лев Миколайович
Шаповалов Лев Миколайович | |
---|---|
рос. Шаповалов Лев Николаевич | |
Народження | 1873 |
Смерть | 30 грудня 1956 |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
Діяльність | архітектор |
Лев Миколайович Шапова́лов (рос. Лев Николаевич Шаповалов; нар. 16 жовтня 1873, Москва — пом. 30 грудня 1956, Москва) — російський архітектор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 16 жовтня 1873 року в Москві. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та зодчества. 1896 року отримав звання класного художника архітектури[1].
50 років прожив в Ялті, з 1913 року був головним архітектором міста.
Помер в Москві 30 грудня 1956 року. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі[1].
Споруди[ред. | ред. код]
Брав участь у спорудженіі Московської консерваторії. Споруджував Курський вокзал в Москві.
Архітектор церкви благовірного князя Олександра Невського в місті Звенигороді (1902)[2].
В Ялті склав пректи багатьох дач, вілл, санаторіїв, будинків відпочинку, лікарень, шкіл. Збудував дачу А. П. Чехова та санаторій «Язуар» (тепер імені А. П. Чехова).
Московська консерваторія
|
Курський вокзал
|
Церква Олександра Невського
|
Дача А. П. Чехова
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Большая биографическая энциклопедия(рос.)
- ↑ Памятники архитектуры Москвы и области. [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 251.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 638. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
|