Шарлотта Каніц
| Шарлотта Каніц | |
|---|---|
_1791_(Alter_Fritz).jpg) | |
| Народилася |
24 лютого 1773 Доберлуг-Кірхгайн, Ельба-Ельстер, Бранденбург, Німеччина |
| Померла | 1826 |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | письменниця |
| Знання мов | німецька |
| Брати, сестри | Heinrich Claurend і Henriette Heund |
.jpg)
Огюст Ердмуте Шарлотта Каніц, нар. Хеун (24 лютого 1773,Доберлуг; † 1826 [1]), псевдонім Лотта Бертольд[2] - німецька письменниця.
Життєпис[ред. | ред. код]
Шарлотта Хеун була сестрою Генріетти Хеун (1765-1850) і письменника Карла Готліба Самуеля Гена (1771 - 1854).
Шарлотта Хеун викладала як приватна репетиторка французької.[3]
Взяла перший шлюб в 1792 з протестантським книготорговцем та бібліографом Йоганном Вільгельмом Іммануїлом Генінсієм (1768 - 1817).[4] Так з’явилися Весільні вірші (з мелодією) та весільні анекдоти до церемонії одруження Вільгельма Гейнінсія з Шарлоттою Хеун, Добрилугком та Лейпцигом у 1792 р.[5]
Пише історії для дітей з 1801 року, спочатку опубліковані разом з Карлом Августом Готлібом Зейделем (1754–1822). Імена їхніх дітей Юліус, Карл, Луїза та Бетті згадуються у підзаголовку.[6]
Каніц розійшлася з Генінсієм у 1805 і одружилась з урядовим секретарем Фрідріхом Карлом Каніц у 1807, після чого мешкала в будинку свого зятя Шимпфа в Мерсебурзі.[3]
Твори[ред. | ред. код]
- з Карлом Августом Готлібом Зайделем: [6]
- Перша їжа для проростаючого розуму добрих дітей: особливо для Джуліуса, Карла, Луїзи, Бетті. Лейпциг, 1801; Фрідріх Август Лев.
- Друга їжа для зростаючого розуму добрих дітей: особливо для Джуліуса, Карла, Луїзи, Бетті від їх матері. Лейпциг, 1801; Фрідріх Август Лев
- Маленький вінок - розповіді для дітей. Дрезден, 1818; Книгарня Арнольда, 126 сторінок.
Література[ред. | ред. код]
- Karl Goedeke Karl Goedeke
- Крістіан Готлоб Кайсер : Повний книжковий лексикон […]. 1750-1910, томи 3-4, 1835.
- Вільгельм Кош: Лексикон німецької літератури. Штутгарт 1947–1958 рр. Виходить у третьому виданні з 1968 р., А з 1999 р. - серія «Das 20. Століття "
- Фрідріх Рассманн: Короткий лексикон німецьких псевдонімних письменників. Leipzig 1830, S. 23 .
Посилання[ред. | ред. код]
- Kanitz, Charlotte
- Запис [Архівовано 21 березня 2020 у Wayback Machine.] на literaturport.de
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsches Literaturarchiv Marbach. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Zeitung für die elegante Welt. Verlag L. Voss. 1841. с. 336. Архів [books.google.de оригіналу] за 8 липня 2018. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ а б Gallerie deutscher pseudonymer Schriftsteller vorzüglich des letzen Jahrzehents: Ein Beitrag zur neuesten Literargeschichte. Verlags-Comptoir. 1840. с. 28. Архів [books.google.de оригіналу] за 8 липня 2018. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Göschenhaus-Jourmal. Ausgabe 1/2015 (Januar, Februar und März 2015), S. 9 (goeschenhaus.de [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] PDF).
- ↑ Antiquariats-Katalog 180 von Bernhard Liebisch, Leipzig 1910.
- ↑ а б World Cat Werkverzeichnis. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |