Шафранці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шафранці (пол. Szafrańcowie) — польський шляхетький рід гербу Стариконь.

Походить прізвище, за Бартошем Папроцьким, від Жеґоти з Топорчиків, який, позбавлений родини та майна, коли приєднався до канцелярії краківського шамбеляна в 1100 році — узяв білого коня як герб, прізвище — Запшанець (пол. Zaprzaniec. У XIII столітті нове прізвище набуло форми Шафранец (Шафранєц, пол. Szafraniec і збереглося до 1608 року, коли останній представник роду чоловічої статі помер бездітним[1]. Більш імовірно, що прізвище Шафранець походить від шафрану. Це жовто-помаранчева (червона) пряність, яка також використовувалася як барвник і була завезена до Польщі з Угорщини в середньовіччі. Відносно до людей вона позначала осіб з рудим волоссям — «шафран на голові». Першим дане прізвище почав використовувати Пйотр з Лучице (?13301398), що з'являється в джерелах послідовно з 1372 року.[2].

Представники

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hanna Widacka. Ród Szafrańców i magia. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.
  2. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: Z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, 2001, s. 38.

Див. також

[ред. | ред. код]