Шаховцев Михайло Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Андрійович Шаховцев
Народження 8 (21) листопада 1913(1913-11-21)
Березівка
Смерть 14 серпня 1944(1944-08-14) (30 років)
Ласкажев, Гарволінський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Поховання Мазовецьке воєводство
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Saratov State Agrarian Universityd
Роки служби 1940—1944
Партія КПРС
Звання  Майор
Формування 47-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Михайло Андрійович Шаховцев (нар. 1913 — пом. 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, заступник командира зі стройової частини 140-го гвардійського стрілецького полку 47-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії, гвардії майор. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 (21) листопада 1913(19131121) року в родині православного священнослужителя. Росіянин. Тривалий час місцем народження вважається село Березівка Херсонської губернії Російської імперії (нині — місто, районний центр Одеської області).[1] За даними тульського краєзнавця Валентина Огнєва, М. А. Шаховцев насправді народився в селі Семенек Єфремовського повіту Тульської губернії (нині — Липецька область РФ).[2]

Закінчив Саратовський інститут механізації сільського господарства. Працював головним інженером обласного управління сільського господарства в місті Барнаулі.

До лав РСЧА призваний у 1940 році. У 1941 році закінчив Ташкентське військове піхотне училище. На фронтах німецько-радянської війни з кінця 1941 року. У 1942 році закінчив Курси удосконалення командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе, по закінченні яких у серпні 1942 року був призначений ад'ютантом старшим стрілецького батальйону 473-го стрілецького полку 154-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях під Козельськом, за що дивізія була перетворена в «Гвардійську». Учасник Сталінградської битви. Член ВКП(б) з 1943 року.

Будучи командиром 2-го стрілецького батальйону 140-го гвардійського стрілецького полку 47-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії капітан М. А. Шаховцев брав участь у визволенні Донбасу. 17 липня 1943 року батальйон під його командування у брід форсував Сіверський Донець й з ходу захопив панівну висоту. Отримавши поранення, не полишив поле бою, брав участь у відбитті 8 контратак супротивника. У подальшому з боями пройшов через всю Україну.

Особливо заступник командира зі стройової частини 140-го гвардійського стрілецького полку 47-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії майор М. А. Шаховцев відзначився в боях на території Польщі. У серпні 1944 року передові загони радянських військ форсували річку Вісла в районі міста Магнушева й захопили плацдарм на лівому березі. Протягом 10-14 серпня супротивник, зібравши на окремих ділянках оборони значні сили піхоти і танків, при підтримці авіації, здійснив низку потужних контратак. 14 серпня 1944 року у критичний момент бою, коли супротивник переважаючими чисельно силами намагався вклинитись в оборону 3-го стрілецького батальйону, майор Шаховцев, що перебував у розташуванні 3-ї роти автоматників, особисто підняв бійців в атаку й змусив ворога відступити. Загинув у цьому бою.[3]

Похований на кладовищі в місті Ласкажев[4] Гарволінського повіту Мазовецького воєводства Польщі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії майорові Шаховцеву Михайлу Андрійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також нагороджений орденами Леніна (24.03.1945), Олександра Невського (05.10.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (31.07.1944), Червоної Зірки (20.12.1942).

Література[ред. | ред. код]

  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 296—298.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ [Біографія на сайті «Герои страны». (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016. Біографія на сайті «Герои страны». (рос.)]
  2. ↑ [LipetskMedia.ru: «На Становлянской Аллее Славы увековечено имя десятого Героя». (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 7 січня 2016. LipetskMedia.ru: «На Становлянской Аллее Славы увековечено имя десятого Героя». (рос.)]
  3. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 січня 2016.
  4. ↑ [ОБД «Мемориал»: Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 47-ї гвардійської стрілецької дивізії. (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016. ОБД «Мемориал»: Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 47-ї гвардійської стрілецької дивізії. (рос.)]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шаховцев_Михайло_Андрійович&oldid=41337746