Шебелинка — Слов'янськ (газопровід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шебелинка — Слов'янськгазопровід, яким сполучили гігантське Шебелинське родовище (Харківська область) з споживачами на Донбасі.

Починаючи з 1950-х років газопостачання українського Донбасу здійснювалось за рахунок ресурсу північно-кавказьких родовищ, який надходив через відводи від газотранспортного коридору Північний Кавказ – Центр, такі як Таганрог – Маріуполь (3 нитки) та Таганрог – Амвросіївка – Слов'янськ (2 нитки). Наприкінці 1960-х вирішили подати в цей регіон також блакитне паливо з Шебелинки, для чого у 1969 році ввели в дію газопровід до Слов'янська. Втім, обсяги транспортування по ньому не могли серйозно вплинути на газотранспортні потоки в регіоні, оскільки система складалась лише з однієї нитки діаметром 700 мм.[1]

Серед споживачів доставленого блакитного палива могла бути Слов'янська ТЕС, що працювала в основному на вугіллі, але могла використовувати певні обсяги природного газу в період сезонного надлишку.

У 2010-х роках виник проект модернізації газопроводу шляхом заміни труб на нові меншого діаметру 500 мм.[2] Тендер на виконання цих робіт на ділянці довжиною 67 км провели у 2015 році.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Газовій промисловості України – 90 років. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
  2. Наказ: Про затвердження робочого проекту "Реконструкція газопроводу Шебелинка - Слов'янськ (заміна Ду 700 на Ду 500, км 1,1 - км 68,0; довжиною 67 км) Краматорського ЛВУМГ, Донецької області. Ділянка УТ-5 (км 55,1 - км 68,6)". parusconsultant.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  3. Газопровід «Шебелинка – Слов’янськ» замінять за 96 мільйонів. НАШІ ГРОШІ. Процитовано 14 грудня 2016.