Шевченко Григорій Мефодійович
Григорій Мефодійович Шевченко | |
---|---|
Народження |
1902 Київ |
Смерть |
28 вересня 1943 Балико-Щучинка |
Поховання | Пирятин |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1920—1943 |
Звання | Підполковник |
Формування | 309-а стрілецька дивізія |
Командування | 957-й стрілецький полк |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Шевченко Григорій Мефодійович у Вікісховищі |
Григо́рій Мефо́дійович Шевче́нко (1902 — 28 вересня 1943) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, командир 957-го стрілецького полку 309-ї стрілецької дивізії (40-а армія, Воронезький фронт), підполковник. Герой Радянського Союзу (1943).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у 1902 році в місті Києві в робітничій родині. Українець. Член ВКП(б) з 1929 року.
До лав РСЧА вступив у 1920 році. Учасник Громадянської війни в Росії у 1920—1921 роках.
З 1922 року проходив службу у військах ОДПУ СРСР. був командиром відділення 2-го конвойного полку. У 1924 році закінчив школу військ ОДПУ. Згодом переведений у Червону армію, пройшов Курси удосконалення командного складу (КУКС).
Учасник німецько-радянської війни з 10 липня 1941 року. Був командиром стрілецького батальйону, виконувачем обов'язків командира полку, а з 8 листопада 1941 року — начальник штабу 977-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії Південно-Західного фронту. У складі полку брав участь у важких боях під Красноградом, Краснопавлівкою, Добропіллям, Червоним Шахтарем та біля Ізюма в Харківській області[1].
З квітня 1943 року — командир 957-го стрілецького полку 309-ї стрілецької дивізії.
Під час Курської битви 957-й стрілецький полк 309-ї стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії під командуванням підполковника Г. М. Шевченка ліквідував наступ супротивника північніше Новоселівки, здійснив 70-ти кілометровий марш від Дмитровки Ракитянського району Курської області й 9 липня 1943 року зайняв оборону південніше Орловки Івнянського району Курської області. 11 липня полк відбив атаку до 2-х батальйонів піхоти ворога при підтримці 70 танків. наступного дня після артилерійської підготовки полк перейшов у наступ, покращив свої позиції й перерізав дорогу з Кочетовки на Зоринські Двори[2].
У серпні 1943 року 957-й стрілецький полк під командуванням підполковника Шевченка Г. М. з боями визволив низку населених пунктів Сумської області, зокрема, місто Лебедин. За цей час бійці полку тричі проривали оборону супротивника, просуваючись вперед у середньому на 20-30 кілометрів за добу[3].
У вересні 1943 року полк під командуванням підполковника Шевченка Г. М., здійснивши 60-ти кілометровий марш, форсував дві середні річки й, знищивши до батальйону ворожої піхоти, з боєм оволодів містом Переяславом Київської області. Полк першим у 40-й армії вийшов на річку Дніпро, у ніч з 23 на 24 вересня форсував її під сильним вогнем супротивника й з ходу захопив село Балико-Щучинка. Протягом 24-28 вересня бійці полку вели важкі бої з переважаючими силами ворога, потіснили їх і розширили плацдарм, тим самим забезпечивши переправу решти сил дивізії.
Вранці 28 вересня 1943 року підполковник Шевченко Григорій Мефодійович особисто повів у бій солдатів полку на ворога, що перейшов у наступ. Загинув від розриву міни[4].
Похований у місті Пирятин Полтавської області.
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року за успішне форсування ріки Дніпро південніше Києва, міцне закріплення плацдарму на західному березі та виявлені при цьому відвагу і героїзм[5], підполковникові Шевченку Григорію Мефодійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Нагороджений орденом Леніна (23.10.1943), двома орденами Червоного Прапора (04.03.1942, 29.08.1943), орденом Суворова (28.09.1943).
Пам'ять[ред. | ред. код]
У місті Пирятині ім'ям Григорія Мефодійовича Шевченка названо вулицю й школу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ [Іменний список незворотніх втрат на сайт ОБД «Мемориал»(рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2014. Іменний список незворотніх втрат на сайт ОБД «Мемориал»(рос.)]
- ↑ Указ ПВР СРСР від 23.10.1943 року на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 02.09.2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 1902
- Померли 28 вересня
- Померли 1943
- Поховані в Пирятині
- Підполковники (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова III ступеня
- Уродженці Києва
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Українці в Другій світовій війні
- Учасники битви за Дніпро
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Герої Радянського Союзу — українці
- Загинули в боях Німецько-радянської війни
- Померли в Кагарлицькому районі