Шевченко Юрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Юрій Анатолійович
Файл:Шевченко Юрий Анатольевич.jpg
Народження 28 червня 1939(1939-06-28)
Москва, СРСР
Смерть 6 листопада 2020(2020-11-06) (81 рік)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Приналежність Росія, СРСР
Вид збройних сил ПГУ КГБ СРСР;
СЗРРФ
Освіта Московський архітектурний інститут
Роки служби 19632010
Звання Полковник
Війни / битви Холодна війна
Нагороди

Юрій Анатолійович Шевченко (28 червня 1939, Москва - 6 листопада 2020) - радянський і російський розвідник-нелегал, полковник КДБ СРСР, Герой Російської Федерації (10.05.2017).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 червня 1939 року в Москві в родині службовців.

У 1963 році закінчив факультет промислового будівництва Московського архітектурного інституту за спеціальністю «архітектор».

З 1963 року - співробітник ПГУ КДБ СРСР. У 1965 році закінчив основний дворічний факультет Школи № 101 КДБ СРСР. На підготовку для роботи в особливих умовах з 1965 року.

З 1969 року перебував на нелегальній роботі в ряді зарубіжних країн, де вів роботу з цінними джерелами, брав участь в вербовочній розробці та вербуванні об'єктів розвідувального інтересу, добував цінну інформацію по пріоритетною проблематики, в тому числі з вищою грифом секретності «Космік». Проявив мужність і героїзм, реалізував ряд складних гострих оперативних комбінацій, створивши канали отримання інформації, безпосередньо зачіпає національні інтереси СРСР, а згодом і Росію.

У 2001 році повернувся на батьківщину, працював в Центрі. У 2010 році вийшов у відставку. Активно передавав свій багатий оперативний досвід молодим розвідникам-нелегалам. Захоплювався живописом.

Указом Президента Російської Федерації В. В. Путіна 10 травня 2017 року Шевченко Юрію Анатолійовичу було присвоєно звання Героя Російської Федерації.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Микола Долгополов . «Легендарні розвідники - 3». - М. Молодая гвардия, 2020 [1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Легендарные разведчики — 3 / Издательство «Молодая гвардия». Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]