Шегреніт
| Шегреніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | дискредитований (D)[d][1] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія[2] |
| Просторова група | кристалографічна група 194d[2] |
 Шегреніт у Вікісховищі | |
Шегреніт (рос. шегренит, шёгренит, сьёгренит; англ. sjogrenite; нім. Sjögrenit m) — мінерал, основний водний карбонат магнію і заліза шаруватої будови. Названий за прізвищем шведського мінералога Г. Шегрена (H. Sjögren), C.Frondel, 1940. Синоніми: сьогреніт.
Хімічна формула: Mg6Fe2[(OH)16|CO3]•4H2O.
Містить (%): MgO — 36,57; Fe2O3 — 24,13; CO2 — 6,65; H2O — 32,65.
Сингонія гексагональна. Форми виділення: тонкі пластинки по (0001). Спайність досконала по (0001). Густина 2,11. Тв. 3,0. Колір жовтуватий до коричне-білого. У шліфах безбарвний. Прозорий. Блиск восковий до скляного, на площинах спайності перламутровий полиск. Пластинки гнучкі, але не еластичні. Крихкий.
Зустрічається в доломітизованих вапняках скарнових родовищ. Супутні мінерали: кальцит, піроаурит (паралельні зростання). Рідкісний. Знахідки: копальня Мосс (Нордмаркен) і родов. Лонґбан (Швеція).
Маловивчений фосфат заліза (J.A.Krenner, 1910).
- ↑ Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 14, New minerals and nomenclature modifications approved in 2012 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2012. — Vol. 76, Iss. 5. — P. 1281–1288. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ а б mineralienatlas.de
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шегреніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Шегреніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
