Шеймус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шеймус
Шеймус у 2016 році
Ім'я з народження Стефен Фарреллі
Народження 28 січня 1978 (46 років)(19780128)
Дублін, Ірландія
Громадянство  Ірландія
У шлюбі з
Ізабелла Ревілья (одр. 2022)
Кар'єра професійного реслера
Рингові імена Galldubh[1]
King Sheamus
Sheamus[2]
Sheamus O'Shaunessy[3]
Stephen Farrelly[4]
Заявлений зріст 191 см[5]
Заявлена вага 113 кг[5]
Звідки «3000 BC»[6]
Дублін, Ірландія[7]
Тренери Ларрі Шарп[8]
Джим Моліно[8]
Irish Whip Wrestling[9]
Марк Старр[10]
Дебют травень 2002[9]

Шеймус (англ. Sheamus) — професійний ірландський реслер, справжнє ім'я якого Стефен Фарреллі (англ. Stephen Farrelly). На даний момент працює в World Wrestling Entertainment. Колишній кількаразовий світовий чемпіон WWE.

Біографія[ред. | ред. код]

Фарреллі народився у Кабрі, Дублін. Батько Фарреллі був бодібілдером. Коли йому було тринадцять років, він співав в церковному хорі. Грав у гельський футбол за команду «Erin's Isle», де був названий «Гравцем місяця». Грав в регбі за Національний коледж Ірландії. До вступу в WWE працював охоронцем в нічному клубі, охороняв Боно і Ларрі Маллена з U2.

Кар'єра в професійному реслінгу[ред. | ред. код]

Тренування (2002–2004)[ред. | ред. код]

За порадою Брета Харта, Стефен починає тренуватися в школі реслінгу Леррі Шарпа у квітні 2002 року. Через кілька тижнів він дебютував в образі фейса під ім'ям О'Шоннессі. Незабаром Стефен отримує серйозну травму шиї, після якої він розпочав розробляти гіммік Ірландського Воїна.

Irish Whip Wrestling (2004–2006)[ред. | ред. код]

У травні 2004 року, під тим же ім'ям О'Шоннессі, Стефен перейшов в Irish Whip Wrestling — школу реслінгу в Дубліні. 9 липня він дебютував, легко завдавши поразки Марку Бернсу. Залишок року він ворогує з Видом Уейном. Але практично всі їхні поєдинки він програє, при цьому і суперництво загалом. У березні 2005 року вони знову починають ворогувати: О'Шоннессі з Шейном і Видом, але вже при співпраці з Вороном. Після цього Фарреллі виграв Інтернаціональний титул IWW у важкій вазі 2 жовтня 2005 року. Після декількох захистів титулу від Вампіро і Вайпера, О'Шоннессі був втягнутий у фьюд з іншим шотландцем — Дрю Макінтаєром. Невдовзі О'Шоннессі програв свій титул (володів ним 329 днів) Дрю Макінтаєру 27 серпня 2006 р. І як виявилося, це був останній поєдинок для Шеймуса в Irish Whip Wrestling.

Британські Промоушени (2005–2007)[ред. | ред. код]

Так само, як і в Ірландії, О'Шоннессі іноді їздив до Великої Британії для виступів у британських незалежних промоушенах. У квітні 2006 року він перейшов в Wales' Celtic Wrestling заради боротьби за титул чемпіона, але зазнав поразки від чемпіона Кріса Реколла. У тому ж році в листопаді, він працював в LDN, де з'явився на ТВ-шоу, і де, після швидкої перемоги над Вільямом Гіллом, отримав право змагатися за титул проти Текса Бенедикта, який закінчився перемогою по дискваліфікації. Під час свого перебування за кордоном він працював з Браяном Діксоном. О'Шоннессі також представляв Велику Британію в Битві Націй: таг-тім матчі між Великою Британією і Австрією разом з Дрю МакДональдом (перші програли). Він боровся із Галловейем у British Championship Wrestling два рази в 2005 році. У середині наступного року, О'Шоннессі повернувся до Шотландії, щоб взяти участь у BCW Шлях до слави, перемігши Галловея в першу ніч, але поступився йому наступної ночі у травні. Хоча їх ворожнеча закінчилась в Ірландії в серпні 2006 року, вони продовжували бої, наприклад у RQW, коли обидва боролися за чемпіонський титул.

World Wrestling Entertainment[ред. | ред. код]

13 листопада 2006, О'Шоннессі з'явився у WWE на Raw у Манчестері як частина команди безпеки WWE. Під час виконання завдання, отримав Pedigree від Тріпл Ейча. Наступного дня він і Галловей спробували себе у матчі один проти одного. У наступному році в квітні він отримав матч у Мілані та Лондоні проти Галловея (Дрю Макінтайєра) і Стю Сандерса (Вейда Баретта). Він підписав контракт з WWE, після чого переїхав до Сполучених Штатів.

Florida Championship Wrestling (2006–2009)[ред. | ред. код]

О'Шоннессі дебютував в WWE у FCW 2 жовтня в подвійному дебютному матчі з перемоги над Браяном Келлі. До вересня він зосередив свою увагу на одиночних змаганнях, успішно переміг свого колишнього партнера по команді за титул Чемпіона у важкій вазі. Він захищав титул проти Хагера 23 жовтня. Зрештою, 11 грудня О'Шоннессі програв титул Ескобару. 2009 рік він провів у погоні за чемпіонством, але не зміг досягти свого. Він отримував ряд шансів протягом усього року, але не зміг виграти титул. 22 липня 2008 О'Шоннессі працював в темному матчі на SmackDown, програвши Ар-Трусу.

WWE і United States Champion (2009–2011)[ред. | ред. код]

На ECW 30 червня 2009 року, Фарреллі дебютував як Шеймус, швидко перемігши місцевого конкурента. Шеймус незабаром вступив у суперництво з Голдастом після перемоги над ним 29 липня. Потім Шеймус почав ворожнечу з Шелтоном Бенджаміном, що призвело до матчу 27 жовтня, який Шеймус виграв. Його суперництво з Бенджаміном передчасно завершилось через те, що Шеймус перейшов на Роу. Шеймус з'явився як частина команди Міза у традиційному матчі п'ять на п'ять на вибування. Згодом Шеймус виграв Королівську битву серед тих, хто ніколи не були чемпіонами. На підписанні контракту з Джоном Сіною, Шеймус кинув його на стіл, що призвело до матчу за чемпіонство на TLC: Tables, Ladders and Chairs, у якому переміг Шеймус, ставши першим чемпіоном WWE ірландського походження. Наступного Роу, Шеймус нагороджений нагородою Слеммі. На Royal Rumble, Шеймус переміг Ренді Ортона по дискваліфікації і зберіг чемпіонство WWE. 21 лютого Sheamus програв чемпіонство Тріпл Ейчу. Під час матчу Шеймус отримав струс мозку, і в результаті не був присутній на Роу наступної ночі. Повернувшись, він взяв реванш у Тріпл Ейча за WrestleMania XXVI, перемігши його наступного місяця на Extreme Rules (Шеймус напав на Тріпл Ейча до початку шоу, а потім переміг його у вуличній бійці). Після серії ударів в голову, щоб виграти, він продовжив свій напад і після закінчення матчу, в результаті чого Хантер пішов з телебачення.

20 червня Шеймус знову переміг Джона Сіну, і вдруге став чемпіоном. Згодом він захистив світ титул від Ренді Ортона, але згодом програв йому цей титул у 6-сторонньому матчі на Night of Champions 2010. У Пекельній Клітці знову програв Ортону у матчі за титул.

29 травня він переміг Кофі Кінгстона і Джона Моррісона і став Королем Рингу. Згодом, у нього було декілька боїв проти Моррісона. Після травми повернувся Хантер і помстився йому за свою травму. Згодом почалась ворожнеча проти Денієла Браяна, яка переросла у титульний матч за звання чемпіона Сполучених Штатів, у якому переміг Шеймус. На Extreme Rules 2011 втратив титул Кінгстону у поєдинку зі столами.

World Heavyweight Champion (2011–2013)[ред. | ред. код]

Після Money in the Bank зробив фейс-тьорн, почавши фьюд проти Марка Генрі. На Summer Slam програв матч проти Марка Генрі по відліку. 26 серпня 2011 року в матчі-реванші виграв у Марка Генрі по відліку, але після матчу Марк Генрі напав на нього. На Hell in а Cell виграв матч проти Крістіана. 29 січня 2012 року виграв Royal Rumble 2012, викинувши за ринг Кріса Джеріко, в результаті чого вирушив до матчу за титул чемпіона світу у важкій вазі на Wrestlemania XXVIII. На Elimination Chamber (2012) після того, як Денієл Браян відстояв свій титул, на ринг вийшов Шеймус і зробив Денієлу Браяну White Noise. На Wrestlemania XXVIII відбувся матч проти Денієла Браяна за титул Чемпіона світу у важкій вазі. Шеймус переміг за 18 секунд і став новим чемпіон світу у важкій вазі. На Extreme Rules (2012) в Шеймуса був матч проти Денієла Браяна по правилах 2 з 3 утримань. Шеймус переміг з рахунком 2:1. 7 травня на RAW Шеймус невдало провів Brogue Kick на Крісові Джеріко і влучив у Ренді Ортона (напарникові по команді), унаслідок чого матч було програно. Проте, це зачепило Ортона і він відповів йому своїм RKO. Після цих подій відбулися розбирання за кулісами, і Джон Лоурінайтіс вирішив змінити захист титулу від Альберто Дель Ріо на чотиристоронній матч, в якому взяли участь Альберто Дель Ріо, Кріс Джеріко, Ренді Ортон і Шеймус за титул чемпіона світу у важкій вазі на Over the Limit (2012). Шеймусу вдалося захистити титул. На супершоу Hell in a cell 2012 програв титул Біг Шоу.

Інші суперечки і травма (2013)[ред. | ред. код]

Після того, як Шеймуса атакував Щит, він об'єднався з Джоном Сіною і Райбеком. Це призвело до матчу шести осіб 17 лютого на Elimination Chamber 2013, де Щит вийшов переможцем. 7 квітня на Реслманії 29 Шеймус, Ортон і Шоу були розбиті Щитом. Пізніше в тому ж місяці, Шеймус знову вступив у ворожнечу з Марком Генрі і після цього вони неодноразово нападали один на одного за лаштунками. Після ворожнечі з Генрі, Шеймус почав ворогувати з Демієном Сендоу. 16 червня Шеймус переміг Сендоу в одиночному матчі. Наступного Роу, він програв Сендоу. Усе скінчилось бійкою на вулиці Дубліна, де переміг Шеймус. 14 липня на шоу Гроші в банку 2013, Шеймус змагався за кейс, але безуспішно, так як кейс виграв Ортон. Під час матчу Шеймус отримав травму на стегні. Він повернувся до виступів, але програв Альберто Дель Ріо. 7 серпня WWE.com підтвердили, що Шеймус отримав травму, і що йому потрібно операція, і що він буде відсутнім до 4-6 місяців.

Повернення (2014 — теперішній час)[ред. | ред. код]

26 січня 2014 року Шеймус повернувся на шоу Royal rumble, де він вийшов під номером 17. У цьому матчі Шеймус усунув Біг І Ленгстона, але пізніше був викинутий Романом Рейнсом.[11][12] На наступному Raw Шеймус, Денієл Браян і Джон Сіна перемогли Щит, кваліфікувавшись на матч за чемпіонство світу у важкій вазі на Elimination Chamber 2014.[13] На Elimination Chamber програв у шестисторонньому матчі за титул чемпіона світу Ренді Ортону.[14]

Фільмографія[ред. | ред. код]

У 2006 році мав невелику роль у фільмі 3 Crosses. 2008 зіграв роль у фільмі The Escapist. Грав роль у шоу The Podge and Rodge Show.

Прийоми[ред. | ред. код]

  • Білий шум (White Noise)
  • Брутальний Кік (Brogue Kick)
  • Кельтський хрест (Celtic Cross)
  • Кидок Кельтів (Celtic Slam)
  • Ірландське прокляття (Irish Curse)
  • Лють
  • Короткий Клоуслайн
  • Вертикальный Суплекс і потужний кидок з утриманням
  • Військовий Меч (War Sword)
  • СОС Бомба
  • Техаська конющина
  • ДДТ

Прізвиська[ред. | ред. код]

  • «S.O.S.»
  • «The Irish Curse»
  • «The Celtic Warrior» (WWE)
  • «The Great White» (WWE)

Титули і нагороди[ред. | ред. код]

Florida Championship Wrestling

  • FCW Florida Heavyweight Championship (1 раз)

Irish Whip Wrestling

  • IWW International Heavyweight Championship (1 раз)

Pro Wrestling Illustrated

  • PWI ставить його під № 226 в списку 500 найкращих реслерів 2008 року
  • PWI ставить його під № 94 в списку 500 найкращих реслерів 2009 року
  • PWI ставить його під № 10 в списку 500 найкращих реслерів 2010 року
  • PWI ставить його під № 12 в списку 500 найкращих реслерів 2011 року
  • PWI ставить його під № 5 в списку 500 найкращих реслерів 2012 року
  • PWI ставить його під № 6 в списку 500 найкращих реслерів 2013 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Sheamus O'Shaunessy. The Wrestling Revolution. Процитовано 4 March 2018.
  2. ↑ Caldwell, James (30 June 2009). ECW TV Report 6/30: Ongoing "virtual time" coverage of Dreamer & Christian vs. Kozlov & Regal. Pro Wrestling Torch. Процитовано 27 January 2010.
  3. ↑ Man who wants to conquer the world!. Independent.ie. 4 April 2006.
  4. ↑ 21st century's Ultimate Warrior Sheamus. Cagematch. Процитовано 15 December 2009.
  5. ↑ а б Sheamus Bio. WWE. 19 August 2012. Процитовано 19 August 2012.
  6. ↑ Murphy, Hubert (28 November 2009). Sheamus wrestles his way to the top. Fingal Independent. Процитовано 27 January 2010.
  7. ↑ Sheamus Biography. WWE. Процитовано 6 June 2011.
  8. ↑ а б Kamchen, Richard. Sheamus. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 29 April 2015. Процитовано 6 October 2009.
  9. ↑ а б The Celtic Wrestler's Biography. SOS Official. Процитовано 27 January 2010.
  10. ↑ Sheamus lamenta la muerte del ex WCW Mark Starr. SuperLuchas (ісп.). Процитовано 14 June 2014.
  11. ↑ Sheamus returns to WWE Programming after shoulder injury. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 28 січня 2014.(англ.)
  12. ↑ Batista won the 30-Man Royal Rumble Match. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 28 січня 2014.(англ.)
  13. ↑ WWE Raw: Live Results, Reaction and Analysis for January 27. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 9 березня 2014.(англ.)
  14. ↑ WWE World Heavyweight Champion Randy Orton def. Daniel Bryan, John Cena, Sheamus, Cesaro & Christian in an Elimination Chamber Match. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 9 березня 2014.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2015)
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2012)
Twitter (англ.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Fandom (англ.)
Нормативний контроль


Спортсмен Це незавершена стаття про спортсмена.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Трипл Ейч Це незавершена стаття про професійного реслера чи реслерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шеймус&oldid=42487262