Шепель Георгій Андрійович

Георгій Андрійович Шепель
Народження	8 вересня 1901(1901-09-08) с. Станіслав, Станіславська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія Російська імперія
Смерть	після 1953 Рига, Латвійська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Рід військ	Стрілецькі війська
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1922—1925, 1932—1948, 1951—1953
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Командування	191-а стрілецька дивізія
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна Битва за Берлін
Нагороди	Медаль «За взяття Кенігсберга»

Біографія

Народився 8 вересня 1901 ріка в селі Станіслав (Білозерський район),в родині рибалки.

До служби в армії Шепель працював токарем на заводі імені Марті в місті Миколаїв. С вересня 1919 року по квітень 1920 року добровільно брав участь в Громадянській війні проти військ Врангеля.

Військова служба

Міжвоєнний час

22 вересня 1922 року покликаний в РСЧА Херсонським військкоматом і направлений в місто Брянськ в Тульську стрілецьку дивізію, через 2 місяці зарахований в дивізійну школу в місто Новозибків. У листопаді дивізійна школа була переведена до Москви. Після її закінчення призначений в окремий батальйон охорони РВС і Штабу РСЧА, в його складі проходил службу командиром відділення, помічником командира взводу і старшиною навчальної школи. 18 травня 1925 року звільнений в запас. Після звільнення виїхав в місто Керч де працював на Керченському металургійному комбінаті ім. П. Л. Войкова. У січні 1932 року Шепель через райвійськкомат був направлений на перепідготовку в 6-й корпусний центр в міста Одеса, після її завершення 9 березня того ж року знов був зарахований в кадри РСЧА і призначений в 44-й стрілецький полк 15-й Сиваської стрілецької дивізії КВО в місто Миколаїв. У цьому полку прослужив понад 8 років — в. п. командира взводу, помічником начальника штабу і начальника штабу батальйону, помічником начальника штабу полку. У квітні 1940 року переведений в 321-й стрілецький полк в місто Севастополь, де в. п. заступника начальника штабу полку і заступником командира батальйону. У 1940 році Шепель закінчив заочний факультет Військовой академії РСЧА ім. М.В.Фрунзе. У січні 1941 року направлений в САВО командиром батальйону 499-го окремого стрілецького полку, в квітні призначений командиром батальйону 830-го стрілецького полку 238-й стрілецькій дивізії в місто Семипалатинськ.

Німецько-радянська війна

У війни на той же посаді. З 10 серпня 1941 року капітан Шепель в. п. начальника штабу 125-го запасного стрілецького полку 32-ї запасної стрілецької бригади САВО. Полк виконував завдання по прикриттю південного кордону СРСР і формуванню частин для армії, що діяла. У лютому 1942 року призначений начальником оперативного відділу штабу 8-й стрілецькій дивізії цього ж округу, що знаходилася на формуванні в місті Семипалатинськ. З 23 квітня по 5 травня 1942 року вона була перекинута на Брянський фронт в 3-тю армію. Після прибуття в травні капітан Шепель був призначений заступником командира 310-го, а в червні — командиром 229-го стрілецького полку цієї ж дивізії. Влітку 1942 роки дивізія в складі 48-й, потім 13-й армій цього ж фронту брала участь в Воронежсько-ворошиловградськой оборонної операції.

З січня по червень 1943 року підполковник Шепель знаходився на навчанні в Вищий військової академії ім. К.Е.Ворошилова (прискорений курс), після закінчення призначений заступником командира 238-й стрілецькій дивізії Брянського фронту (наказ НКО від 14.5.1943). У серпні дивізія у складі 46-го стрілецького корпусу 11-й армії цього ж фронту брала участь в Орловськой наступальної операції, у звільненні міста Карачев. Наказом ВГК від 15.08.1943 в ознаменування досягнутих успіхів їй було привласнено найменування «Карачевськая». В кінці серпня дивізія увійшла в 50-ю армію Брянського фронту і успішно діяла в Брянськой наступальної операції. 26 вересня її частини вступили на територію Білорусі і 28 вересня звільнили місто Климовичи. З 1 жовтня 1943 року дивізія у складі армії увійшла до підпорядкування Центрального (з 20.10.1943 — Білоруського, з 24.02.1944 — 1-го Білоруського) фронту. У листопаді 1943 року її частини у складі тієї ж армії брали участь в Гомельсько-речицкой наступальної операції і звільненні міста Новий Бихів, потім до червня 1944 року займали оборону на схід від міста Бихів. З 25 червня 1944 року дивізія успішно діяла в Могильовській, Мінській і Белостокській наступальних операціях. За зразкове виконання завдань командування в цих боях при форсуванні річок Проня і Дніпро, прорив сильно укріпленої оборони німців, а також за опанування міста Могильов вона була нагороджена орденом Червоного Прапора (10.7.1944).

З 28 липня 1944 року дивізія увійшла до складу 49-ї армії 2-го Білоруського фронту і брала участь в Осовецькій наступальній операції в оволодінні крепості Осовец. В ході подальшого настання її частині опанували міста Ломжа, Новогрод і ліквідовували останній плацдарм противника на лівому березі річки Нарев. За зразкове виконання завдань командування в боях за опанування міста і фортеці Ломжа вона була нагороджена орденом Суворова 2-го ст. (22.9.1944). В кінці вересня дивізія була виведена в другий ешелон, потім в жовтні — грудні 1944 року вела оборонні бої на південний схід від міста Остроленка.З січня 1945 року вона у складі 70-го стрілецького корпусу тих же армії і фронту брала участь в Східно-прусською, Млавсько-ельбінгськой наступальних операціях, в знищенні хельсбергськой угрупування противника. У 1944 році Шепель вступив в ВКП(б).

З 24 березня 1945 року полковник Шепель допущений до в. п. командира 191-й стрілецької дивізії 49-ї армії 2-го Білоруського фронту і брав участь з нею в Берлінськой наступальної операції, у форсуванні річки Одер і опануванні міст Гартц (Гарц), Везенберг, Світів. 3 травня її частини зустрілися з передовим загоном 7-ї американської армії в районі міста Шлемін, де і закінчили бойові дії. За час війни комдив Шепель був дев'ять разів згаданий в наказах Верховного Головнокомандуючого

Післявоєнний час

Після війни в серпні 1945 року дивізія була розформована, а полковник Шепель призначений уповноваженим Контрольного апарату Радянської військової адміністрації при окружних комендатурах в Німеччині, округ Хемніц (Саксонія). З березня 1946 року в. п. заступника начальника відділу по комендантській службі Управління Радянської військової адміністрації федеральної землі Тюрінгия, з березня 1947 року був начальником Управління окружної військової комендатури округу Шверін.

У серпні 1947 року відряджений в розпорядження Управління кадрів МВО, потім Управління кадрів Сухопутних військ. У січні 1948 року за власним бажанням звільнений в запас і убув в місто Рига. З 31 серпня 1951 року в. п. начальника Пасвальського об'єднаного райвійськкомату Шяуляйськой області Литовської РСР. Наказом військового міністра СРСР від 19.11.1951 знов визначений в кадри Радянської армії із залишенням в колишній посаді. В жовтні 1953 року звільнений у запас.

Нагороди

СРСР

• два ордена Червоного Прапору (17.03.1945, 1952)
• орден Кутузова II ступеня (29.05.1945)
• орден Вітчизняної війни I ступеня (19.07.1944)
• два ордена Червоної Зірки (01.09.1943, 03.11.1944 )
• медали в том числе:
  • «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
  • «За взяття Кенігсберга» (1945)

Іноземні нагороди

• Кавалер лицарського ордену «Віртуті Мілітарі» (ПНР, 1945)
• Медаль «За Одру, Нису и Балтику» (ПНР, 1945)

Посилання

• Шепель, Георгий, Андреевич - «Память народа» [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Общедоступный электронный банк документов «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»