Шимко Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шимко Володимир Іванович
Народився 12 травня 1938(1938-05-12)
місто Зеленодольськ, тепер Республіка Татарстан, Російська Федерація
Помер 3 березня 1998(1998-03-03) (59 років)
місто Москва
Поховання Кунцевський цвинтар
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Alma mater Московський енергетичний інститут
Партія КПРС
Нагороди Орден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Володимир Іванович Шимко (12 травня 1938(19380512), місто Зеленодольськ, тепер Республіка Татарстан, Російська Федерація — 3 березня 1998, місто Москва) — радянський політичний діяч, міністр радіопромисловості СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (у 1988—1989 роках).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця.

У 1960 році закінчив Московський енергетичний інститут.

У 1961—1963 роках — інженер, інженер-конструктор київського заводу «Комуніст».

У 1963—1968 роках — старший інженер, начальник лабораторії, начальник сектору Науково-дослідного інституту мікроприладів Міністерства електронної промисловості СРСР у місті Зеленограді РРФСР.

Член КПРС з 1965 року.

У 1968—1981 роках — інструктор, у 1981—1983 роках — завідувач сектору радіопромисловості, у 1983—1987 роках — заступник завідувача відділу оборонної промисловості ЦК КПРС.

14 листопада 1987 — 17 жовтня 1988 року — міністр радіопромисловості СРСР.

У 1988—1989 роках — завідувач соціально-економічного відділу ЦК КПРС.

17 липня 1989 — листопад 1991 року — міністр радіопромисловості СРСР.

З 1992 по 1998 рік — президент корпорації «Радіокомплекс» у Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]