Ширак (хліб)
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Філо, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2016. |
 Випікання шираку на сажі | |
| Походження | Мусульманські країни |
|---|---|
| Необхідні компоненти | Вода, борошно |
| Зазвичай використовувані компоненти | Сіль, яйця |
Ширак (саж) (тур.Yufka) (ар.خبز الصاج) — один із бедуїнських сортів хліба з води, борошна та солі, який поширився в арабських та мусульманських країнах в часи Османської імперії. Замішане тісто розкручують у повітрі у формі тонкого великого кругу діаметром до 1м. Одношаровий хліб потім запікають на розпеченому шматку металу під назвою "саж", в честь якого і названий хліб. Коли ширак починає набувати коричневого кольору, його перевертають на іншу сторону. Час випікання приблизно 2-3 хвилини, після чого хліб залишають остигати на 10-12 хвилин. Ширак зазвичай порівнюють із різновидом середньоморського хліба піта.
Назва[ред. | ред. код]
Синай[ред. | ред. код]
Поширений в Негеві та на Синайському півострові, ширак входить до складу повсякденних бедуїнських страв. Бедуїнський ширак відрізняється від турецького та іракського хрусткістю та більшою товщиною.
Туреччина[ред. | ред. код]
У Туреччині ширак називається ікмі, що з турецької означає "паперовий хліб". Турки випікають його з борошна, молока, води, масла, цукру, дріжджів і солі.[1]
Сирія, Ліван, Палестина[ред. | ред. код]
Хліб відомий тим, що готується він із цільного пшеничного борошна і випікається на сажі(опуклому шматку метала). Цей ширак має кргулу форму, тонкий та є великим у розмірах. Він відомий у багатьох регіонах Сирії ще здавна, а зараз його використовують у приготуванні місцевого фастфуду.
Йорданія[ред. | ред. код]
Використовується у приготуванні менсафу, а також у супі ер-рушуф. Деякі бедуїнські племена готують його щодня.
Саудівська Аравія[ред. | ред. код]
В Саудівській Аравії ширак називається "курсан", що з арбської перекладається як "диск", через форму хліба.[2] Найчастіше його виготовляють з цільнозернового борошна.
Ірак і Катар[ред. | ред. код]
В Іраку та Катарі назва шираку - "ар-ракайк" або "ракак"(теж саме що й ар-ракайк, але з додаванням яєць у тісто). Після випікання хлібин їм дають остигнути. Зберігають їх стосами, кладучи один на один. Перед вживанням на хлібину капають трохи води, щоб розм'якшити її. У Катарі це один із головних інгредієнтів для приготування сариду[ru], який вважається незамінною стравою на столі у під час Рамадану. Хліб починають випікати ще до початку Рамадану і зберігають його в спеціальних мішках або картонних коробках, тому що він має великий термін придатності і надовго зберігає свою хрусткість. Це також популярна страва у Ірані, Афганістані та Пакистані.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.manalonline.com/recipes/رغيف-الصاج [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Рецепт ікмі
- ↑ http://www.mbc.net/ar/programs/chef-hassan/recipes/articles/في-دقائق--طريقة-عمل-خبز-الصاج.html#comment%7Clist [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] Рецепт курсану