Ширванзаде Олександр Мінасович
| Олександр Мінасович Мовсісян | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ալեքսանդր Մինասի Մովսիսյան | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | вірм. Ալեքսանդր Մինասի Մովսիսյան | |||
| Псевдонім | Олександр Мінасович Ширванзаде (Ալեքսանդր Մինասի Շիրվանզադե) | |||
| Народився |
18 квітня 1858 Шемаха, Бакинська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
7 травня 1935 (77 років).svg){kind=small} Кисловодськ, Російська РФСР | |||
| Поховання | Q42794446? | |||
| Громадянство |
Російська імперія →  УРСР | |||
| Національність | Вірменин | |||
| Місце проживання | Париж | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург, публіцист | |||
| Жанр | роман, повість, оповідання, п'єса, кіносценарій | |||
| Magnum opus | Chaos[d], Artistd і For Honor[d] | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Ширванзаде Олександр Мінасович у Вікісховищі | ||||
Мовсісян Олександр Мінасович (вірм. Ալեքսանդր Մինասի Շիրվանզադե, псевдонім — Ширванзаде, нар. 18 квітня 1858, Шемаха, Бакинська губернія — пом. 7 травня 1935,Кисловодськ) — вірменський письменник, один з основоположників вірменської реалістичної прози, драматург.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї кравця, котрий займався торгівлею, однак розорився. Тож Олександр не зміг отримати закінчену освіту. У 17 років вирушив на заробітки в Баку — центр молодої нафтової промисловості, працював рахівником. Соціальні протиріччя, експлуатація багатими промисловцями простих робітників, що ледь зводили кінці з кінцями, спонукали майбутнього письменника взятися в кінці 70-х років за перо журналіста, аби висловити свій протест проти жадібності нафтових магнатів.
У 1885 році Ширванзаде переїздить до Тифліса. Відтоді починається плідна літературна праця письменника-реаліста. Співчуттям до трудового люду просякнуті ранні твори Ширванзаде — «Пожежа на промислах», «Щоденник прикажчика». Здобув популярність опублікованим в 1898 році романом «Хаос»[1], що описує життя великого міста, викриває негативні сторони капіталістичного суспільства, ганить моральний занепад ненаситних багатіїв.
Під час масового знищення вірмен у Туреччині Ширванзаде виступав у пресі на їхній захист. Задля збору коштів поїхав до Росії, але був заарештований і 1898 року засланий до Одеси, де продовжував літературну діяльність.[2] Свої враження про українську перлину на березі Чорного моря Ширванзаде висловив у повісті «Артист».[3] В Одесі Ширванзаде працював над повістю «Меланія».[4] У 1905–1910 роки Мовсісян жив у Парижі, в 1910–1919 живе у Тифлісі, потім знову виїхав за кордон.
Сподіваючись на подолання класової нерівності, письменник вітав Жовтневу революцію 1917, захоплювався досягненнями Радянської Вірменії. У 1926 році повернувся на батьківщину, став одним з творців вірменської радянської літератури. Виступав на 1-му з'їзді радянських письменників. Політичні комедії О. Ширванзаде стали визначним явищем вірменської драматургії 20-х років.[5]
З початку творчої діяльності Ширванзаде звертається до життя різних верств суспільства: торговців, ремісників, ділків, буржуазної інтелігенції, артистів. Зображуючи світ патріархальної провінції (роман «Честь» (1885); повість «Злий дух» (1894)), письменник показує проникнення в це середовище буржуазних порядків, психологічно правдиво розкриває драматичні долі окремих людей.
Народний письменник Вірменської РСР (1930) та Азербайджанської РСР (1930). Перший народний письменник Азербайджанської РСР.
Похований у пантеоні ім. Комітаса.[6]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
На честь відомого вірменського письменника названа вулиця у Єревані. Ім'я Ширванзаде носить Капанський (Зангезурський) драматичний театр.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Укр. перекл.— Хаос / Переклад з вірменської М. Артеменко і В. Маміконяна. — К.: Художня література, 1961. — 323 с.
- ↑ Александр Ширванзаде / ArmenianHouse.org. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 5 червня 2013.
- ↑ К. Тур-Коновалов, Д. Замрій, О. Лісовикова. Режисер Олександр Довженко / Пер. з рос. І. Бондаря-Терещенка. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2014. — 336 с. — ISBN 978-966-14-6547-2
- ↑ Літературна Одеса. — С. 137 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
- ↑ С. Г. Амірян. Вірменська література [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] / Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1: А-Г.
- ↑ Коротко про пантеон ім. Комітаса. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- С. Г. Амірян. Ширванзаде [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
- [1](рос.)
- Ширванзаде Александр Минасович[недоступне посилання з серпня 2019](рос.)
- Ширванзаде Александр Минасович — народный писатель Азербайджана и Армении. Сторінка на сайті «Наш Баку»;(рос.)
- Александр Ширванзаде в библиотеке «Армянский дом»; [Архівовано 26 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Алексанян Е.А. Александр Ширванзаде и французская драматургия конца XIX века // Сб. «Армяно-французские историкокультурные связи». — Ереван.
- Тамразян Г. С., Драматургия Ширванзаде, Ер., 1956; его же, Ал. Ширванзаде. Критико-библиографич. очерк, Ер., 1958; его же, Ширванзаде, М., 1967.(рос.)
|
![[1]](https://web.archive.org/web/20160304114449/http://profile.ak.fbcdn.net/hprofile-ak-snc4/211096_140628222692672_4047676_n.jpg){kind=link}
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |