Шкварець Валентин Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентин Павлович Шкварець
Народився 25 жовтня 1935(1935-10-25) (88 років)
Кам'янка Черкаської області
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Галузь Історія
Заклад Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Вчене звання професор, академік
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Шква́рець Валенти́н Па́влович (народився 25 жовтня 1935, м. Кам'янка) — доктор історичних наук (1998), професор, академік Української академії історичних наук. Заслужений діяч науки і техніки України (2002).

Дитинство[ред. | ред. код]

Закінчив сім класів Михайлівської середньої школи №1 Кам'янського району (1950), Черкаське педагогічне училище (1954), учителював у Кам'янській середній школі №3 (1954⁣ — ⁣1959), служив в армії (1954⁣ — ⁣1957), закінчив у 1963 році Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Життєвий та творчий шлях[ред. | ред. код]

У 1963⁣ — ⁣1965 рр. викладав у Чернівецькому національному університеті. Після аспірантури Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1967), був до 1972 р. на викладацькій роботі в Тернопільській академії народного господарства, завідував відділом науки та навчальних закладів Тернопільського обкому партії (1972⁣ — ⁣1984), до 1991 р. — завідувач кафедри Тернопільської медичної академії ім. Горбачевського, а з травня 1991 р. — завідувач кафедри Миколаївського національного університету, після цього — Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (Миколаївський навчально-науковий центр), одночасно професор-сумісник Миколаївського національного гуманітарного університету ім. П. Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Тепер — професор Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (Миколаївський навчально-науковий центр, з 22 квітня 2004 р. — інститут), одночасно професор МДГУ ім. Петра Могили з часу його відкриття в 1996 р.

З 1968 р. — кандидат історичних наук, 1969 — доцент, 1989 — доктор історичних наук, а з 1990 — професор, потім з 1999 р. — дійсний член Української академії історичних наук, заслужений діяч науки та техніки України (2000).

У 1990 р. Державним комітетом СРСР з народної освіти відзначений медаллю відмінника вищої школи — «За відмінні успіхи в розвитку вищої освіти в СРСР».

Член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій із всесвітньої історії і історії України при Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова і кандидатських дисертацій з політичних наук при Миколаївському державному гуманітарному університеті ім. П. Могили.

Серед багатьох тисяч його випускників — професори, академіки, педагоги, економісти, фінансисти, літературознавці, медики, державні та громадсько-політичні діячі, ректори ВНЗ, зокрема, Павло Іванович Гайдуцький, Василь Михайлович Олійник, Олександр Іванович Скічко, Тарас Дмитрович Кремінь та інші.

Наукова робота[ред. | ред. код]

У 1998 році захистив докторську дисертацію з проблем історії України при Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка.

Автор понад 430 наукових праць, із яких 60 монографій, підручників, навчальних посібників і книг.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1952—1965 рр. — в армійські та студентські роки входив до складу збірних команд 58-ї військово-повітряної армії, Черкаської та Чернівецької областей з легкої атлетики, спортивних ігор. Виборов чимало чемпіонських звань і призових місць, інших спортивних звань, нагород та відзнак.
  • 1970 р. — медаль «За доблесну працю».
  • 1974 р. — орден «Знак пошани».
  • 1983 р. — медаль «За трудову відзнаку».
  • 1990 р. — медаль «За відмінні успіхи в розвитку вищої освіти в СРСР».
  • 1996 р. — лауреат премії імені М. М. Аркаса.
  • 2000 р.- почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
  • 2002 р. — лауреат премії ім. М. М. Аркаса.
  • 2003 р. — медаль «Будівничий України».
  • 2005 р. — медаль «Відмінник України».
  • 2005 р. — медаль «За наукові досягнення».


Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Миколаївщина : погляд крізь століття : нарис історії / В. П. Шкварець, М. Ф. Мельник. — Миколаїв, 1994. — 386 c.
  • Етапи державотворення в Україні : навч. посіб. / В. П. Шкварець ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Миколаїв. навч.-наук. центр, Каф. українознав. — Миколаїв : Тетра, 2002. — 94 с.
  • Микола Миколайович Аркас: життя, творчість, діяльність : монографія / В. П. Шкварець. — Миколаїв ; Одеса: Тетра, 2002. — 260 с.: іл.
  • Ілля Борщак. Життя, діяльність, творчість : [монографічне дослідження]. — Миколаїв : МДГУ ім. П. Могили; Одеса : Вид-во ТОВ ВіД, 2002. — 136 с.
  • Голод-геноцид 1932—1933 років на території Миколаївщини: погляди істориків, очевидців, архівні матеріали (до 70-річчя трагедії) / редкол.: О. М.Гаркуша (голова), В. П. Шкварець та ін. — Миколаїв : Вид-во ім. П. Могили, 2003. — 200 с.
  • Борис Миколайович Мозолевський. Життя, творчість : навч. посіб. / В. П. Шкварець ; М-во освіти і науки України ; Миколаїв. держ. гуманітар. ун-т ім. П. Могили комплексу «Києво-Могилян. акад.». — 2-ге вид., доопрац. та допов. — Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. — 244 с. : іл.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Перша монографія про Миколу Аркаса // Щотижня (газ.). — 2002. — № 33 (15 серп.).
  • В. П. Шкварець. Автобіографія.
  • Исповедь Академика: из прошлого в будущее // Южная правда (газ.). — 2003.  — 15 мая. — (рос.).
  • Вечір пам'яті Миколи Аркаса // Вечірній Миколаїв. — 2003. — 23 січ.
  • Краєзнавці України : довідник. Т.1, — Київ ; Кам'янецьк-Подільський, 2003. — С. 259.

Посилання[ред. | ред. код]