Школьник Олег Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Школьник Олег Львович
Народився 11 вересня 1956(1956-09-11) (67 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
 СРСР
Діяльність актор, ведучий, коментатор, телеведучий
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності 1977 — тепер. час
IMDb nm0794539
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Олег Львович Школьник (нар. 11 вересня 1956, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський і український актор театру і кіно, телеведучий і спортивний коментатор. Заслужений артист України (1995)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

У 1977 році закінчив Московське театральне училище ім. Б. Щукіна.

У 1977-1980 роках був актором Одеського театру музичної комедії.

У 1980-1988 роках — актор Куйбишевського обласного драматичного театру.

З 1988 року — актор Одеського російського драматичного театру. Грав роль Менделя Крика у виставі «Захід» (реж. В. Стрижов) — знаковій постановці театру кінця 1980-х років[2], повернувся до виконання цієї ролі в 2018 році в новій версії вистави[3].

Популярність завоював завдяки «Джентльмен-шоу», де знімався в ролі Семена Марковича з «Одеської комунальної квартири»[4]. В одному з випусків передачі була одноразова рубрика «Байка від Олега Школьника», де він розповів історію, як настільки увійшов в образ, що під час гастролей у реєстраційній книзі в готелі (за його словами, випадок стався в Алма-Аті) записався як «Семен Маркович», і адміністратор готелю навіть вказав йому на «помилку в паспорті».

Працює на одеському телебаченні ведучим програми «Живопис смаку з Олегом Школьником». Відомий як коментатор футбольних матчів.

Нагороджений відзнакою Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та багаторічну сумлінну працю[5].

Театральні роботи[ред. | ред. код]

  • «Ми не побачимося з тобою» — Гурський
  • «Дванадцята ніч» — сер Тобі
  • «Пігмаліон» — сер Дулітл
  • «Ціна» — Грегорі Соломон
  • «Захід» — Мендель Крик
  • «Танець Чингіз-Хайма» — Р.Гарі
  • «Конкурс»
  • «Пат або гра королів»
  • «Одруження» — Яєчня
  • «Контрабас»
  • «Змішані почуття» — Грегорі Льюїс
  • «Одеса біля океану» — Вульф Мойхелевич Гольдінер
  • «Божі справи»

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Нагороджений Указом Президента України від 29 червня 1995 року № 496. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 3 березня 2021.
  2. ↑ Черный квадрат над Черным морем: материалы к истории авангард. искусства Одессы, ХХ век / сост. : Е. М. Голубовский, Ф. Д. Кохрихт, Т. В. Щурова; отв. ред. О. Ф. Ботушанская; ред. О. М. Барковская. — М.: Печать, 2001
  3. ↑ «…И необандероленный табак!» // В. Скляр, Порто-Франко, 13 (1406) от 20.04.2018. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 3 березня 2021.
  4. ↑ Олег Школьник: биндюжник та джентльмен - odesskiye.info (укр.). 19 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  5. ↑ Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „20 років незалежності України“» [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.](укр.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Школьник_Олег_Львович&oldid=40626226